Й міщани не спали,
День і ніч гриміли з мурів
Пушки й самопали.
Але Купер’ян-цехмістер
Був за всіх завзятий,
Цеховому товариству
Нишком став казати:
«Годі, братця, нам на мурах,
Як сичі, сидіти,
Покажім, що й ми, міщанство,
Не страшкові діти!
Вдармо ніччю на їх табір
З крутого байраку!
Згиньмо або тих ляшеньків
Зотрім на табаку!»
Як згадали, так зробили,
Щастила їм доля,
І розбили вражу силу,
Як пух, серед поля.
Радість! Слава! Крик і гомін!
Збігаються в місті
Шевці, кравці, всякі справці —
Не сто і не двісті.
І вітають Купер’яна
З його вояками,
Як героя, всю дорогу
Всипали квітками.
А на площі чорна рада:
Взяли всі гадати,
Яку б тому Купер’яну
Нагороду дати?
Одні кажуть: «Чим він досі
Конец ознакомительного фрагмента.
Текст предоставлен ООО «ЛитРес».
Прочитайте эту книгу целиком, купив полную легальную версию на ЛитРес.
Безопасно оплатить книгу можно банковской картой Visa, MasterCard, Maestro, со счета мобильного телефона, с платежного терминала, в салоне МТС или Связной, через PayPal, WebMoney, Яндекс.Деньги, QIWI Кошелек, бонусными картами или другим удобным Вам способом.