Ми не завжди здатні контролювати життєві обставини. Багато що відбувається не з нашої провини. Багато чого ви не в змозі зупинити. Можете або здатися, або продовжувати боротьбу за краще життя. Я раджу вам зрозуміти: все відбувається з певної причини. Все, що робиться, – на краще.
У дитинстві я був певен, що я – прекрасна дитина, така ж чарівна і улюблена, як всі діти на землі. Я не розумів, що відрізняюся від інших, не усвідомлював, що в моєму житті буде чимало проблем. І це щасливе невідання було моїм благословенням.
На нашу долю випадає стільки випробувань, скільки ми здатні подолати. Повірте мені, на кожну вашу перешкоду і проблему є набагато більше благодаті, ніж ви можете собі уявити. І з її допомогою ви зможете подолати все на світі.
Господь наділив мене неймовірною наполегливістю. Я отримав від Нього чимало дарів. І невдовзі впевнився, що навіть без кінцівок наділений фізичною силою і чудовою координацією. Я був незграбою, та в моєму віці всі діти такі. Я був пустуном, як всі мої однолітки.
Батьки багато займалися зі мною, аби навчити комфортніше підводитися, та я стояв на своєму. Мама намагалася допомогти мені, розкладаючи на долівці подушки, щоб із їх допомогою я міг підводитися. Та я навчився підніматися, спираючись лобом об стіну. З якоїсь причини мені здавалося, що набагато краще упертися чолом у стіну і підніматися по ній. Я все завжди робив по-своєму, навіть коли це було важко!
Змалку я міг користуватися тільки головою – напевно, саме тому в мене так швидко і сильно розвинувся інтелект (жарт!). Крім того, шия зміцніла, немов у бика, а лоб став таким твердим, що й куля б його не взяла. Певна річ, батьки весь час хвилювалися за мене. Як він навчатиметься в школі? Як він їстиме? Хто подбає про нього, якщо з нами щось трапиться? Як він житиме самостійно?
Та й взагалі батьківство – це складно навіть зі здоровими дітьми. Молоді батьки часто жартують, що первістків потрібно видавати з інструкцією для користувачів. Але навіть доктор Спок нічого не написав про таких от дітей, як я. Зі мною було значно більше проблем, ніж зі здоровими дітьми. І все ж я вперто дедалі сильнішав і здоровішав.
Здоровий глузд для нас – це благословення і прокляття водночас. Як і мої батьки, ви так само боїтеся майбутнього і переймаєтеся ним. Та часто те, чого ви так боїтеся, виявляється не таким вже й жахливим.
Немає нічого поганого в тому, щоб зазирати вперед і планувати майбутнє. Та знайте: найбільші ваші страхи можуть обернутися