паспортний контроль і взявши свої валізи, подруги вирушають викликати таксі, щоб доїхати до Казерти. Усім цим займається Світлана. Вона розмовляє італійською мовою, бо прожила в Італії три роки. Три роки вони не бачилися з Наталею. Кожна мала своє життя. Наталя викладала в університеті і жила щасливо в шлюбі з Сергієм. Світлана, розлучившись з чоловіком, виїхала на роботу до Італії. Вони інколи спілкувалися по телефону, тільки й всього. Але доля вирішує за нас, як і коли ті чи інші люди входять у наше життя і змінюють його. З вікна автомобіля Наталя милувалася краєвидом. Усе таке мальовниче і захоплююче. Від емоцій, які вона відчула, опинившись у цій сонячній країні, вона навіть на деякий момент, забула про те, що так глибоко нещасна. Про це все думала, поки таксі петляло між незнайомими будинками в незнайомому місті. Нарешті автомобіль зупинився. Світлана розрахувалася з водієм і, побажавши йому гарного дня, подруги, забравши валізи, пішли до під'їзду.
– Наталю, зараз розпакуємо валізи, приймемо душ і відпочинемо. А потім вирішимо, як правильно організуватись з роботою.
– Свєт, а чия ця квартира?
