Міфологія. Отсутствует

що добре воно. 11. І сказав Бог: «Нехай земля вродить траву, ярину, що насіння вона розсіває, дерево овочеве, що за родом своїм плід приносить, що в ньому насіння його на землі». І сталося так. 12.1 земля траву видала, ярину, що насіння розсіває за родом її, і дерево, що приносить плід, що насіння його в нім за родом його. І Бог побачив, що добре воно. 13. І був вечір, і був ранок, – день третій. 14. І сказав Бог: «Нехай будуть світила на тверді небесній для відділення дня від ночі, і нехай вони стануть знаками, і часами умовленими, і днями, і роками. 15. І нехай вони стануть на тверді небесній світилами, щоб світити над землею». І сталося так. 16. І вчинив Бог обидва світила великі: світило велике, щоб воно керувало днем, і світило мале, щоб керувало ніччю, також зорі. 17. І Бог умістив їх на тверді небесній, щоб світили вони над землею 18. І щоб керували днем та ніччю, і щоб відділювали світло від темряви. І Бог побачив, що

      це добре. 19. І був вечір, і був ранок, – день четвертий. 20.1 сказав Бог: «Нехай вода вироїть дрібні істоти, душу живу, і птаство, що літає над землею під небесною твердю». 21.1 створив Бог риби великі, і всяку душу живу плазуючу, що її вода вироїла за їх родом, і всяку пташину крилату за родом її. І Бог побачив, що добре воно. 22. І поблагословив їх Бог, кажучи: «Плодіться й розмножуйтеся, і наповнюйте воду в морях, а птаство нехай розмножується на землі!» 23. І був вечір, і був ранок, – день п’ятий.

      24. І сказав Бог: «Нехай видасть земля живу душу за родом її, худобу й плазуюче, і земну звірину за родом її». І сталося так.

      25. І вчинив Бог земну звірину за родом її, і худобу за родом її, і все земне плазуюче за родом його. І бачив Бог, що добре воно.

      Вавилоняни вважали найгіршим днем тижня суботу, якою керував Сатурн. Найкраще було присвятити цей день спокою, щоб не коїлось нещастя. Таким чином субота (по-вавилонськи «шаббату» – «спокій») стала вихідним днем.

      Від вавилонян семиденний тиждень успадкували євреї. Але в них субота з дня небезпечного перетворилася на щотижневе свято, освячене Богом: адже він створив світ за шість днів, а на сьомий «опочив від всіх справ Своїх». У євреїв цей день зберіг назву «шаббат», від якої походять і наші слова – «субота» та «шабаш», тобто кінець справ.

      Створення людини

      Створення світу. Фреска Мікеланджело. ХVІ ст.

      26. І сказав Бог: «Створімо людину за образом Нашим, за подобою Нашою, і хай панують над морською рибою, і над птаством небесним, і над худобою, і над усією землею, і над усім плазуючим, що плазує по землі». 27. І Бог на Свій образ людину створив, на образ Божий її Він створив, як чоловіка та жінку створив їх. 28. І поблагословив їх Бог, і сказав Бог до них: «Плодіться й розмножуйтеся, і наповнюйте землю, оволодійте нею і пануйте над морськими рибами, і над птаством небесним, і над кожним плазуючим живим на землі!» 29. І сказав Бог: «Оце дав Я вам усю ярину, що розсіває насіння, що на всій землі, і кожне дерево, що на ньому плід деревний, що воно розсіває насіння, – нехай буде на їжу це вам! 30. І земній усій звірині, і всьому птаству небесному, і кожному, що плазує по землі, що душа в ньому жива, – уся зелень