Кращі твори (збірник). Леся Українка. Читать онлайн. Newlib. NEWLIB.NET

Автор: Леся Українка
Издательство: ДП с иностранными инвестициями ""Книжный Клуб ""Клуб Семейного Досуга""
Серия:
Жанр произведения: Зарубежные стихи
Год издания: 0
isbn: 978-966-14-2350-2, 978-966-14-3021-0, 978-966-14-3024-1, 978-966-14-3025-8, 978-966-14-3023-4, 978-966-14-3022-7
Скачать книгу
мушу, ти ж бо всевидюща…

      Єдину тільки маю наречену,

      вона мене кохає… О, я тямлю,

      для твого слуху сі слова – марниця…

      Коли б ти знала… Ох, коли б ти знала,

      як рветься серце з тяжкої розлуки

      і як душа вмирає від тривоги!..

      Серед троянок рух, зітхання, декотрі втирають сльози.

      Кассандра (хоче запанувати над власним зрушенням)

      Встань, елліне, і говори спокійно.

      Сінон (встає)

      Пробач мені, але про це спокійно

      уста мої не можуть говорити…

      прости, вони тремтять…

      (Закриває лице плащем і замовкає. Згодом одкривається і провадить далі.)

      Чом я, бездольний,

      моєї Левкотеї не послухав?

      Тож так вона мене тоді благала,

      як я тепер тебе благаю ревне.

      «Ох, не вбивай мене! – вона волала, –

      згляньсь на мої весняні молодощі!»

      Та я стояв, мов скеля, і дивився

      на чорний корабель, на темні хвилі.

      І крикнула до моря Левкотея:

      «Ой море, море! Ти жива розлуко!»

      І безліч раз оті слова безумні,

      ридаючи, нещасна промовляла…

      І я їх чув, аж поки зашуміли

      навколо мене темні, чорні води…

      (Береться за голову і тихим, немов далеким голосом квилить-промовляє.)

      «Ой море, море! Ти жива розлуко!»…

      Кассандра (стурбована)

      Тебе лишили вмисне?

      Сінон (покірно)

      Так, царівно.

      Кассандра Навіщо?

      Сінон Ох, царівно, я не знаю!

      Мене лишили сонного. Прокинувсь –

      аж серед поля я, один як палець.

      Либонь, давно ще мав на мене гнів

      потужний Діомед, що я прилюдно

      безжалісним назвав його Хароном

      в той час, як він, а з ним ще наших двоє,

      розвідача троянського вбивали.

      Кассандра (напружено)

      Коли?

      Сінон Давно, пророчице, тоді ще

      Пелід наш був живий. Та пам’ятливий

      у гніві Діомед, – його вразило,

      що я насмів обороняти бранця,

      його рукою взятого на смерть.

      Але ж мені так жаль було троянця.

      Такий був молоденький і вродливий,

      так жалісно благав про милосердя…

      Ой горе! Так і я тепер благаю,

      та нікому за мене заступитись

      хоч би єдиним словом… Всі мовчать…

      Смерть неминуча… Нащо ж протягати

      остатні сі хвилини під мечем?!

      (Раптом падає на коліна і нахиляє голову.)

      Спусти свій меч на мене, невблаганна!

      Кассандра Гелене, я не певна, може, справді

      не винен цей чужинець? Як гадаєш?

      Гелен Я, сестро, не вгадаю без пташок.

      Деїфоб А я дивуюся з твого вагання.

      Адже могла колись ти ціле військо

      людей невинних одіслать на страту

      єдиним словом, – і не жаль було.

      Так що ж тобі якийсь один чужинець?

      Невже він ласку заслужив у тебе

      заступництвом