Сад божественних пісень. Афоризми. Григорій Сковорода

та, i иого сповила, i до ясел поклала його» [12].

      Тайна явна i преславна!

      Це – вертеп замiсть небес!

      Дiва, херувимiв панна,

      Iз престолом вишнiм днесь.

      Тут у ясла i поклали

      Того, кому мiсця мало

      I серед самих небес.

      О блаженнi тiї oчi,

      Що на тайну цю зорять

      I яких в мирянськiй ночi

      К Богу привела зоря.

      Розум ангела це видить,

      Плотський муж це ненавидить,

      Буйство тим шаленим є.

      Ми секрет такий небесний

      Серцем всепалким чтимо,

      Як товар ми безсловесний,

      Сiно з-пiд Христа їмо[13].