З перших рядків розповіді заворожують простотою викладу і глибиною сенсу, змушують замислитися про швидкоплинність і унікальность буття, про глибину емоційних переживань головних героїв. Кожна нова прочитана сторінка «підсаджує на гачок» нашу уяву, утримує і не відпускає до завершення прочитання розповіді.
Всі рядки оповідань глибоко просякнуті почуттям людяності. Як позначав свою позицію Жан-Поль Сартр, єдиний, хто чітко висловлював свою приналежність до даного філософського напряму, «екзистенціалізм – це гуманізм».
Автор оповідань, Вагіф Султанли, занурює нас світ «екзистенцій», де виявляються головні герої. Читач разом з героями виявляє себе в «прикордонному стані», перед лицем смерті, де світ стає «інтимно близьким». Людське існування – це буття, звернене в смерть.
Людина осягає свою сутність протягом усього життя і несе відповідальність за кожну вчинену ним дію, не може пояснювати свої помилки «обставинами». Людина – створює себе як «концепт». Зрештою, ідеальна свобода людини – це свобода особистості від суспільства.
Вагіф Султанли народився в 1958 році, в провінції Кюрдамір Азербайджанської Республіки. У 1981 році він закінчив філологічний факультет Бакинського Державного Університету. В даний час він є професором кафедри сучасної азербайджанської літератури Бакинського Державного Університету.
У 1995–1998 він працював в якості кореспондента в літературній американській програмі «Воля і Вільна Європа» редакція радіостанції в Азербайджані. Він був редактором головного журналу «Худаферін» (1995–1996), який видавався в Польщі та журналу «Араз» (1996–1997), який видавався в Швеції. В даний час він є редактором журналу «Азербайджанський світ», який виходить з 2002 року в США. Він автор книг: «Вигорілі зірки» (1988), «Море людей» (1992), «Ринок рабів» (1999), «Сон смерті» (2002), «Долина марності» (2010), «Пустеля війни» (2013) та інші романи та збірки оповідань.
Поряд з літературною діяльністю автор залучений в теоретико-естетичні проблеми мистецтва. Приклади його літературних пошуків критики «Літературний світ Мамеда Еміна Расулзаде» (1993), «Важка дорога подорожнього» (1996), «Обрії свободи» (1997), «Азербайджанська еміграційна література» (1998), «Літературно-теоретичні ілюстрації» (2000), «Берег успішного життя» (2004), «Освітні питання літературної критики» (2007), «Азербайджанське літературознавство» (2012), «Любов до незалежності» (2014).
Крім того, велика кількість авторських статей були опубліковані в пресі Азербайджану, Росії, Туреччини та європейських країн. Тепер є унікальна можливість і для українських читачів познайомитися з творчістю азербайджанського письменника та мислителя Вагіфа Султанли.
Нижче наведені висловлювання іноземних авторів і критиків про творчість Вагіфа Султанли:
«The great, intellectual, path-defining writer of Azerbaijanian modern literature» Prof. Dr. Eunkyung Oh (Seul, South Korea). Видатний, високо освічений, пись менник, який задає напрямок азербайджанської сучас ної літератури.
«Vagif Sultanly's figures and heroes are mostly owners of an inner dialog. Despite the torments and tragedies they are subjected to, they comprehend the essence of life as if through the prism of philosophy». Michael Brannock, writer (London, Great Britain). Дійові особи та головні герої творів Вагіфа Султанли в основному власники внутрішнього діалогу. Незважаю чи на муки і трагедії, яким вони піддаються, розу міють суть життя немов через призму філософії.
«Vagif Sultanly is certainly a novelist who captures your attention however far removed you are from Azerbaijan. His subject matter is always a story with universal appeal. His nuances of alienation and the deep wish to belong are woven into this tale with mastery. The constant suspense keeps you turning the pages. An excellent read!» Prof. Dr. Tamara Dragadze (London, Great Britain). Безумовно, Вагіф Султанли є письменником-рома ністом, який опановує вашою увагою, незважаючи на те, що ви далекі від реалій буттєвості Азербайджану. Предметом його оповідань незмінно є історії з універсальною привабливістю. Відмінною особливістю його творів є прагнення об'єднати відчуження і глибокі устремління з високо художньою майстерністю пера. Відмінного прочитання!
Оповідання Вагіфа Султанли допомогають прояснити питання екзистенції етнічної ментальності в широкому сенсі, розкривають сутність емоційного, ситуативного існування, прагнення до осмислення і свободи вибору. Кожен автор поняття етноментальність розуміє по своєму і вкладає в нього власний зміст, що призводить до складності розуміння цілісності цього питання. Пошуки спільного та відмінного дають зрозуміти, хто ми, українці, чим схожі та чим відрізняємося від тюрків в аспекті глибинних, світоглядних сутнісних характеристик.
Дуже важливо, що українські читачі вперше познайомляться з літературним доробком азербайджанського автора та матимуть нагоду доторкнутися до скарбниці тюркської культури, елементів сфери суспільного життя, проблематики системи цінностей, матимуть цілісну уяву про життя та побут людини у сучаснім Азербайджані.
Здобувач кафедри філософії