плюхнувши фарбу зі стакану;
на блюді холодцю побачив
гостризну вилиць океану.
Я на лусці залізних риб
читаю кличі нових губ.
А ви ноктюрн зіграть могли б
на флейті водостічних труб?
1913
ЩОСЬ ПРО ПЕТЕРБУРГ
З дахів стікають сльози в труби
і креслять смуги вздовж ріки;
в звисаючі небесні губи
уткнулись кам’яні соски.
І небу – стихши – ясно стало:
туди, де моря грають блюда,
сирий погонич гнав недбало
Неви двогорбого верблюда.
1913
ПОСЛУХАЙТЕ!
Послухайте!
Якщо зорі запалюють,
значить – це дуже потрібно комусь?
Значить – хтось хоче, щоб вони світили?
Конец ознакомительного фрагмента.
Текст предоставлен ООО «ЛитРес».
Прочитайте эту книгу целиком, купив полную легальную версию на ЛитРес.
Безопасно оплатить книгу можно банковской картой Visa, MasterCard, Maestro, со счета мобильного телефона, с платежного терминала, в салоне МТС или Связной, через PayPal, WebMoney, Яндекс.Деньги, QIWI Кошелек, бонусными картами или другим удобным Вам способом.