15
Читав десь.
16
За сорок верст Кочубеївка була.
17
Це вілла.
18
Їй спати хочеться.
19
Позривали ягоди.
20
Кров і яблука, революція і кров…
21
Мабуть, і в колонії.
22
Що увірвалась струна.
23
Бувшого… тепер усі бувші і все бувше, і в цім глибінь вечірньої мислі…
24
Паски святили.
25
Для того: розкрити природу типа.
26
Зимою стара шинеля.
27
Для баришень скандал!
28
«Кирпик!» – казали й так, поза очі тільки.
29
Ім'ярек.
30
Це товариш Жучок.
31
Без автора.
32
Тоді – в дикім степу.
33
Добивали.
34
В печінках сидить!
35
Це, звичайно, не вголос.
36
Не всіх.
37
З нами іноді бувало навіть дурно.
38
Ленін сказав.
39
Це до мене, Микола Хвильовий.
40
Глухе слово, а от гаптувати – вишивати золотом або сріблом – це яскраво.
41
Швайцарія.
42
Проходили дні – холодні й теплі, близькі, далекі… люди однакові, люди різні.
43
Або: дух творчости, дух руйнування.
44
Це не Америка, але істина, здорова логіка.
45
Зелене баговиння в громовицю глибоко сидить у воді, і йому не страшно.
46
Заводська молодь у футбол і лявн-теніс грає.
47
Як треба.
48
Більш не було.
49
Енергійно.
50
Я думаю про кінець етюду. Як жили інші – про це в другий раз.
51
Знову був трактир.
52
Завтра.
53
Юрко.
54
Я зупинився на найцікавішому місці. Правда? І як ви думаєте, чи не час мені плюнути й почати нову новелу? Час, певно, час. Отже останнє зусилля!
55
Ляжу на твоє тьмяне лоно, мій коханий, невідомий обрію!..