Аби мені вся тяма прогнила
Й душа в потойбік з м’ясом перевисла,
Із мене крутить довге перевесло.
На брамі мороку бісище-лемінґ
Пильнує, щоб мене – назавжди – ломом,
І я – ніколи – цей бісівський такеляж. —
Та Ти – в мені, хоч я й сиджу серед калюж.
XXI
Прозорі нутрощі – бісище-просторіка —
На вухо: «Він пожер тобі всю тяму,
Коріння існування – тільки темінь,
Конец ознакомительного фрагмента.
Текст предоставлен ООО «ЛитРес».
Прочитайте эту книгу целиком, купив полную легальную версию на ЛитРес.
Безопасно оплатить книгу можно банковской картой Visa, MasterCard, Maestro, со счета мобильного телефона, с платежного терминала, в салоне МТС или Связной, через PayPal, WebMoney, Яндекс.Деньги, QIWI Кошелек, бонусными картами или другим удобным Вам способом.