Коли я вийшов на кухню, Льолік уже терся коло холодильника у своєму костюмі – темному піджаку, сірій краватці та безрозмірних штанях, що висіли на ньому, як прапор у тиху погоду. Я відчинив холодильник, дбайливо оглянув порожні полиці.
– Привіт. – Я упав на стілець, Льолік незадоволено сів напроти, не випускаючи з рук пакет із молоком. – Тут така справа: давай до брата мого з’їздимо.
– Для чого? – не зрозумів він.
– Просто так. Подивитись хочу.
– А що з твоїм братом, проблеми якісь?
– Та ні, все з ним нормально. Він в Амстердамі.
– Так ти в Амстердам хочеш до нього з’їздити?
– Не в Амстердам. Додому до нього. Давай на вихідних?
– Не знаю, – завагався Льолік, – я на вихідних збирався машину на станцію відігнати.
– Так мій брат і працює на станції. Поїхали.
– Ну, не знаю, – невпевнено відповів Льолік. – Краще поговори з ним по телефону. – І, допивши все, що в нього було, додав: – Збирайся, ми вже запізнюємось.
Удень я кілька разів телефонував братові. Слухав довгі гудки. Ніхто не відповідав. По обіді зателефонував Кочі. Так само без результату. Дивно, подумав, брат може просто не брати слухавку, в нього роумінг. Але Коча має бути на робочому місці. Набрав ще раз, знову без результату. Ввечері зателефонував батькам. Слухавку взяла мама.
– Привіт, – сказав я, – брат не дзвонив?
– Ні, – відповіла вона, – а що?
– Та так, просто, – відповів я і заговорив про щось інше.
Наступного ранку в офісі знову підійшов до Льоліка.
– Льолік, – сказав, – ну як, їдемо?
– Та ну, – занив той, – ну ти що, машина стара, ще зламається дорогою.
– Льолік, – почав тиснути я, – брат зробить твоїй машині капітальний ремонт. Давай виручай. Не їхати ж мені електричками.
– Ну, не знаю. А робота?
– Завтра вихідний, не вийобуйся.
– Не знаю, – знову сказав Льолік, – потрібно поговорити з Борею. Якщо він нічим не підпряже…
– Пішли поговоримо, – сказав я і потягнув його в сусідній кабінет.
Боря і Льоша – Болік і Льолік – були двоюрідними братами. Я знав їх з університету: ми разом закінчували історичне відділення. Між собою вони були не схожі – Боря виглядав мажористо, був худий і підстрижений, носив контактні лінзи й навіть, здається, робив манікюр. Льоша, натомість, був міцно збитий і дещо пригальмований. Носив недорогий офісний одяг, стригся рідко, грошей на контактні лінзи йому було шкода, тому носив окуляри в металевій