Кровавый юбилей. Олег Ракитянский

зарегистрировано в соответствии с российским законодательством для защиты авторских прав на изделие. Название данной продукции завода посвящено жителям города – «ГАЛИЧАНАМ». По этой причине, вправе ли мы называть жителей Западной Украины «галичанами», которые для нас зачастую, и вполне заслужено, ассоциируются с такими понятиями как: бандеровец, украинский националист, пособник фашистов, полицай, каратель и т. д. Имеем ли мы моральное право распространять эти обвинения и ассоциации на жителей нашего русского города Галич (Костромской области) – галичан, и приравнивать их к вышеперечисленным нацистским и украинским преступникам?! Ответ очевиден.

      В целях сохранения исторической справедливости к собирателю и основателю Русских земель на территории Восточных Карпат (т. н. «Червоной Руси) в 12 веке Даниилу Галицкому (но не Данииле Галичанском), и уважения к жителям города Галич, считаем возможным в данной работе использовать в отношении уроженцев Западной Украины, как и самой территории, этнонимы: «Гали́ция», «галица́й» и «галица́и».

      5

      ДА СБУ (Государственный архив Службы безопасности Украины), д. № 12617, т. 8, стр. 304

      6

      Окружение, разгром и пленение польскими войсками в районе Варшавы частей Западного фронта РККА в августа 1920 г. «Поход за Вислу» был разработан и спланирован большевистской властью с целью «детонации» европейских революций.

      7

      К. Блакитний. Отаман Степової дивізії. Збірник документів і спогадів. – Київ, 1997. – С. 23–62.

      8

      Кентій А. В. Збройний чин українських націоналістів. 1920–1956. Історико-архівнінариси. – Т. 1. Від Українська Військової Організації до Організації Українських Націоналістів. 1920–1942. – К., 2005. Стр.41.

      9

      Західно-українська народна республіка. 1918–1923. Уряди. Постаті. / Інститут українознавства ім. Крип’якевича НАН України; гол. ред. ради Ярослав Ісаєвич; упоряд.: Микола Литвин, Іван Патер, Ігор Соляр. – Львів, 2009. – С. 137.

      10

      ДАВО (Государственный архив Волынской области) України. – Ф. 1075. – Оп. 2. – Спр. 203. – Арк. 2 зв.

      11

      Листи Коновальця з Відня на Україну в першій половині 1921 року // Євген Коновалець та його доба. – Мюнхен, 1974. – С. 248.

      12

      Кучерук О. Протокол засідання Стрілецької Ради 10–12 вересня 1921 року // Воєнна історія. – 2002. – № 1. – С. 139.

      13

      ЦДАГО (Центральный государственный архив государственных объединений) України. – Ф. 263. – Оп. 1. – Спр. 33258. – Арк. 50 зв.

      14

      Там же

      15

      Західно-українська народна республіка. 1918–1923. Уряди. Постаті. / Інститут українознавства ім. Крип’якевича НАН України; гол. ред. ради Ярослав Ісаєвич; упоряд.: Микола Литвин, Іван Патер, Ігор Соляр. – Львів, 2009. – 305 с.

      16

      Великий Жовтень і громадянська війна на Україні. Енциклопедичний довідник. – Київ, 1987. – С. 128; ЦДАВО України