1
Людей страшать не справи, а тільки думки про ці справи (грецьк.).
2
Вільям Пітт Старший (1708–1778) – британський державний діяч.
3
У ХVІІІ ст. «життєві духи» розуміли як дуже тонку, майже духовну рідину (її ж називали нервовим соком), яка виробляється у головному мозку із крові, яка туди доходить, а нерви доставляють її до усіх частин людського тіла, тим самим викликаючи у ньому чуття, рух і зростання.
4
Тулій – Марк Тулій Цицерон (103 – 42 до н. е.) – римський політичний діяч, у новий час відомий передусім як оратор і автор риторичної прози.
5
Пуфендорф, Самуїл (1632–1694) – німецький юрист та історик.
6
«Шлях паломника» – алегоричний твір англійського письменника-пуританина Джона Беньяна (1678).
7
Монтень, Мішель (1533–1592) – французький письменник-мораліст. Мається на увазі його знаменита книга «Есеї», яка у російському перекладі виходила під назвою «Опыты», в українському – «Проби».
8
Ab ovo (лат.) – від яйця, тобто від самого початку.
9
Навпаки (лат.).
10
Локк, Джон – англійський філософ (1632–1704), один з основних представників емпіризму (див. післямову).
11
Вестмінстерська школа – аристократичний навчальний заклад.
12
О славний день! (лат.)
13
Дідій – під цим іменем Стерн виводить юриста, який вів справи йоркського духовенства і з яким він мав сутички.
14
Кунастрокій – відомий англійський медик Річард Мід (1673–1754).
15
У кожного свій смак (лат.).
16
На всьому в цілому (фр.).
17
Додслі – лондонський книговидавець і книготорговець, який видав перші два томи «Трістрама Шенді».
18
Кандид і Кунігунда – герої філософської повісті Вольтера «Кандид» (1759).
19
Пригода з янгуаськими погоничами – з ХV розділу першої книги «Дон Кіхота» Сервантеса.
20
Із золотою ниткою (фр.).
21
Про суєтність світу і швидкоплинність життя (лат.).
22
Протягом року в середньому (лат.).
23
Саксон Граматик – данський історіограф ХІІ ст., з багатотомної праці якого «Діяння данців» був узятий сюжет «Гамлета».
24
Флегма – слиз, холодна рідина – ще з часів Гіппократа вважалася одним з чотирьох елементів (соків) тіла людини.
25
Норовливості (фр.)
26
Сум’яття (фр.)
27
Мається на увазі французький письменник Ф. Ларошфуко (1613–1680), автор «Максим», далі наводиться зміст 267-ї максими.
28
Дотепом