Епоха слави і надії. Євгеній Павлович Литвак. Читать онлайн. Newlib. NEWLIB.NET

Автор: Євгеній Павлович Литвак
Издательство: Автор
Серия:
Жанр произведения: Исторические детективы
Год издания: 2021
isbn:
Скачать книгу
опустив Пастиря на підлогу.

      – Вмієш робити штучне дихання? – Коротко запитав він, на що Стажер лише розвів руками.

      До кімнати вбігли ті самі хлопці з двору, які підказали їм поверх :

      – Ми почули крики і вирішили перевірити. – Побачивши, що відбувається, вони викликали швидку допомогу.

      Тим часом, Лангре почав робити непритомному хлопцю штучне дихання і масаж серця, як його вчили на практичному зайнятті, ще років сорок назад. Пастир, здавалося не дихав, пульсація на сонній артерії була слабкою настільки, що Лангре міг переплутати її з пульсацією власних пальців. Але він все одно не втрачав надії. Коли Лангре втретє натиснув на грудну клітку Пастиря, той несподівано захрипів і розплющив очі із словами:

      – Івона.

      – Живий, – радісно видихнув Лангре.

      Швидка приїхала досить швидко. Санітари завантажили самовбивцю на ноші.

      – Це було неймовірно, – вигукнув Стажер, провівши поглядом лікарів, що спішно пішли. – У вас вийшло!

      – Раніше таке проробляв тільки з манекеном, – витерши піт з лоба, признався Лангре. – А тут жива людина, ще зовсім молода, боявся йому ребра зламати.

      – Не страшно було брати на себе таку відповідальність? – Захоплено запитав Стажер.

      – Трохи страшнувато, – признався Лангре. – Але хіба в подібні моменти думаєш про таке? Мені ще ніколи не доводилося рятувати шибеників. Якщо чесно, я думав, що у нього немає шансів. "Я дуже злий на тебе, нам треба поговорити про це, поки я не помер", – багато тих, хто пішов на той світ, так і не зумівши вимовити цих слів. Не наважившись або запізнившись…

      – Якщо перед смертю, людина встигає попрощатися, то і у його близьких, і в самого вмираючого, крім всепоглинаючого горя, залишається ще дещо – почуття деякого завершення.

      – Так, правильно. Гідно попрощатися з дружиною, дитиною або матір'ю – добра смерть. Вмираючі, завжди знають, що помирають. Навіть маленькі діти, які ще не вивчили поняття слова "смерть", – знають. І краще, що можна зробити перед смертю – признатися і розкаятися. Усвідомити свою провину, пошкодувати про вчинений проступок і отримати пробачення. У поганих вчинках завжди треба зізнаватися, адже своєчасне і щире розкаяння – це велика сила, здатна перекреслити навіть дуже негідну поведінку.

      Не даремно психіатри вважають, що в пригнічуючих випадках причинами суїциду стають незадоволення собою і, внаслідок втрата інтересу до життя, що тягне психічні розлади. Найчастіше звести рахунки з життям наважуються ті, хто страждає від душевного болю і перебувають у постійному стресі.

      – Зрозуміти самовбивцю може тільки той, хто побував на їхньому місці.

      Глава 8

      В Петербурзі виявилось, за звичаєм похмуро, дув вологий вітер, а затягнуте свинцевими хмарами небо, сипало дрібним дощем. Смурні пасажири, виходячи з будівлі аеропорту, поспішали до очікуючих їх таксі, бажаючи якнайскоріше опинитися спочатку в теплі салону автомобіля, а потім вже вдома або в готельному номері. На фоні загального настрою Ніколас