– А як же вони замовляли?
– Та як?., оце стануть і говорять: виплинь, гоголю, винеси літо, щастя… Я вже все позабувала, як там вони говорили».
Але замовляння птаха-гоголя відоме в етнографічній літературі.[187] Ось воно:
Ой, виплинь, виплинь, гоголю,
Винеси літо з собою,
Винеси літо, літечко,
Зеленее житечко,
Хрещатенький барвіночок,[188]
Запашний васильочок![189]
Ранньою весною повертається з вирію і чорногуз[190] – великий птах з довгою шиєю і довгими міцними ногами. Коли він не летить, а крила його згорнені, то нам здається, що він увесь білий, і тільки його хвіст (гуз) чорний. Коли ж чорногуз випростує свої крила, ми бачимо, що це лише кінці крил та довге покривне пір'я чорне, а хвіст, як і все тіло, білий. Імовірно, що від «чорного гуза» походить і назва птаха. Але крім цієї, загальнопоширеної назви, у різних місцевостях України чорногуз ще має такі назви: боцюн, бусель, бусел(в), бузько, лелека.
Звичайно чорногузи гніздяться по лісах, десь поблизу озера, ріки, болота – там, де плодиться багато жаб, які разом з гадюками та вужами є головною поживою для цього птаха. Згадаймо прислів'я: «Ковтнув, як бузько жабу!» і приповідку: «На кожній сіножаті і віл пасеться, і бузько жаби ловить!»[191]
Але далеко не всі чорногузи гніздяться по лісах: велика їх частина селиться у близькому сусідстві з людиною і є напівсвійськими птахами. У нас на Україні чорногуз в'є своє гніздо на хаті, клуні або на великих деревах – дубі, липі, – що ростуть на подвір'ї чи в саду. Гніздо в'ється не на один рік, а на багато років. Кожної весни, коли пара чорногузів повертається з далекої подорожі, вони лише підправляють своє старе гніздо і там виводять звичайно двоє пташенят.
Старі чорногузи – відважні і розумні птахи, вони не бояться людей, до яких звикли. Молоді ж чорногузи, коли вперше прибувають у незнайому їм місцевість, спочатку боязкі, полохливі, завжди насторожені. Але як тільки вони помітять, що люди поклали для них дерев'яне колесо на даху будівлі або на вершині дерева (колесо звичайно буває основою для величезного гнізда чорногуза), то відразу ж догадуються, що це доброзичливе запрошення, і починають будувати гніздо. Розпочавши будівництво, чорногузи вже не бояться людей, якщо – розуміється – люди їх не турбують навмисно.
За народним віруванням, господарство, в якому є гніздо чорногуза, є щасливим[192] і забезпеченим від пожежі: «Чорногуз хату від лиха береже» – кажуть селяни на Херсонщині. Руйнувати гніздо цього птаха – великий гріх, та й небезпечно, бо «хто зруйнує гніздо боцюна, у того хата згорить» – кажуть на Поділлі.
Колись на Поділлі, як господар, було, побачить бусла вперше, то простягає до нього шматок житнього хліба і каже: «Бусел, бусел, на тобі гальвоту, дай мені жита копу!» Цим він накликав урожай на своє поле.[193]
Якщо дівчина побачить