Листи до Феліції (1914–1917). Франц Кафка

листи йдуть дуже повільно, та й не можна писати так вільно, як раніше[34]; я також не буду тиснути на Тебе проханнями писати листи, листами ми досягли небагато, ми маємо спробувати досягти цього в інший спосіб. Можливо, я все ж зможу, це видається зараз таким неможливим, виділяти вечори для роботи, у будь-якому разі спробую. І ця робота певною мірою стосується й Тебе теж, попри те, що чорт смикнув Тебе за язика зауважити, що, буцімто, мені варто було б спробувати запустити фабрику. Чому ж Ти розумієшся у фабриках краще, ніж у мені!

      Досить; я маю ще багато справ. Домоправителька захворіла, і я маю знову привести до ладу ліжко, яке я зранку розворушив. А ще треба було б підмести й витерти пил, але, оскільки й домоправителька майже ніколи не робить цього, і сьогодні це потерпить. Якби Ти мала бажання розбудити мене зранку, близько 7:30 – домоправителька, мабуть, не зробила б і цього – гарним люб’язним сном, це було б дуже мило з Твого боку. Але, якщо зможеш, влаштуй це так, щоб сон, перш ніж він мене розбудить, був хорошим і мав би справжній щасливий кінець, який, сподіваюся, все ж нас чекає.