Про все це знали давні слов'яни і уміло переборювали простуду. Якщо ж важко витримати піст і немає часу довірити своє здоров'я матінці-природі, слід звертатися до випробуваних віками засобів народної медицини, рецепти яких можна відшукати.
У народі існує повір'я: якщо хто захворіє в лісі чи після купання, а сам знає за собою якийсь гріх проти цього водоймища (плював у воду, смітив тощо) або лісу (рубав дрова, ламав гілки), – то не вилікуватися йому ніяк інакше, як піти до лісу чи до ріки і попросити пробачення (прощення) тричі, кланяючись до землі і кладучи жертву – краще всього червоне яйце. Якщо після цього обряду за спиною покаянника почується шум гучний тріск, – значить, він прощений і буде здоровим.
Так називали черевні хвороби. Щоб їх вилікувати, знахар брав миску, в яку можна було налити три пляшки води, пеньку і ківш. Миску ставив хворому на живіт, пеньку запалював. Як загорялася – обмотував хворого. Через обпалене місце ніби виходить хвороба, яка знаходиться у хворому. Пеньку потім знахар клав у ківш, а ківш ставив у миску. Під час цих дій він шепотів замовляння, без якого будь-яке лікування не вважалося дійсним. Потім хворому давали випити цієї води – і він виліковувався. Але головна суть лікування в чудодійних словах замовляння.
Дітей, які хворіють цією хворобою, кладуть на деякий час в розщеплене дерево, потім тричі обходять з дитиною навколо дерева і розвішують на гілки дерева сорочку хворого. Повернувшись додому, купають дитину у воді, взятій з дев'яти рік чи криниць, і обсипають попелом із семи печей. Чехи, щоб вилікувати дітей від сухотки, купали їх у джерельній воді разом із собакою чи кішкою, щоб хвороба перейшла на тварину.
Якщо з'являлися сильні болі в крижах чи ломоти в попереці, що не продихнути, це значить, що до людини причепився угин.
В таких випадках клали хворого животом на поріг хати, брали тупий косарик в руку, легенько постукували по спині хворого і вступали з угином в переговори, питаючи його і слухаючи відповіді: «Що рубаю?» – «Утин відсікаю». – «Рубай гарно, щоб вік не було!»
Щоб вилікувати удар, прикладають до нього ялинковий попіл в суміші з яєчним жовтком.
Тих, хто сильно розбився, ніби треба виносити на те саме місце, де сталася біда, і молитися до землі, просити в неї пробачення: «Пробач, сторона, Мати Сира Земля!»
Щоб удар не розболівся, слід відразу примовляти: «Батенько, святе місце, не ти на мене найшло, а я на тебе, вже прости мене, Христа ради!»
Страшну хворобу холеру в народі ще називали птиця-юстриця. Ніби має вона вигляд чорної птиці з хвостом і зміїними головами. Вночі пролітає над селами-містами – де зачепить воду залізним крилом, там буде повальний мор. Про цю хворобу, яка спустошувала землю, в народі ходила загадка:
На морі-океані,
На острові Буяні
Сидить