Потім наставала вечеря, і після цього вони виходили на прогулянку, через два квартали та Центральний парк, а іноді до кінотеатру, де фільми терпляче навчали їх, що усе в житті створено саме для них, і що якісь грандіозні, чудові та прекрасні речі невдовзі трапляться саме з ними, якщо вони будуть слухняними, підкорятися своїм законним начальникам і триматися трохи далі від зайвих задоволень.
Саме таким був кожен їхній день протягом трьох років. Потім в їхньому житті настали зміни: Олівія народила дитину, і це сприяло тому, що Мерлін отримав новий приплив матеріальних ресурсів.
На третьому тижні післяпологового ув’язнення Олівії, після години нервових репетицій, він зайшов до кабінету містера Мунлайта Квіла і зажадав величезного підвищення зарплати.
– Я працюю тут десять років, – сказав він, – з того часу, як мені виповнилось дев’ятнадцять. Я завжди намагався робити все можливе в інтересах бізнесу.
Містер Мунлайт Квіл відповів, що він подумає над цим.
Наступного ранку, на велике захоплення Мерліна, він оголосив, що збирається втілити в життя крок, який дуже довго планував, а саме – звільнитись від активної роботи в книгарні, обмежившись періодичними візитами, і залишити Мерліна за менеджера із зарплатою в п’ятдесят доларів на тиждень і десятою часткою доходу від бізнесу. Коли старий закінчив, щоки Мерліна світилися, а очі сповнилися сліз. Він схопив руку свого роботодавця і бурхливо потиснув її, кажучи знову і знову:
– Дуже дякую вам, сер. Це дуже мило з вашого боку. Дуже, дуже дякую вам.
Тож після десяти років чесної роботи в магазині йому нарешті пощастило. Озираючись назад, він бачив свій власний прогрес до цієї вершини щастя вже не як суворе і завжди сіре десятиліття турбот, невдалого ентузіазму та провальних мрій – роки, коли місячне світло в тумані тьмяніло, а молодість на обличчі Олівії згасала, але як славний і переможний підйом через перешкоди, які він рішуче подолав непереможною силою волі. Оптимістичний самообман, що вберіг його від нещастя, тепер бачився у золотих шатах суворої рішучості. Пів дюжини разів він думав про те, щоб полишити «Мунлайт Квіл» і злетіти до нових висот, але через власну слабкість він залишився там і надалі. Як не дивно, він зараз подумав, що це були часи, коли він проявляв величезну наполегливість, і «вирішив» боротися до перемоги саме там, де знаходився.
У будь-якому разі, давайте зараз не будемо засмучувати Мерліна, який отримав новий і чудовий