Право на вбивство. Ксенія Циганчук. Читать онлайн. Newlib. NEWLIB.NET

Автор: Ксенія Циганчук
Издательство: OMIKO
Серия: Поліцейський детектив
Жанр произведения: Современные детективы
Год издания: 2021
isbn: 978-966-03-8765-2, 978-966-03-9462-9
Скачать книгу
відчула себе дурепою. «Ну які панкейки, якщо він худне?» Власта пригадала, як кілька днів тому в гостях він відмовився від десерту. Патрульна ледь помітно почервоніла. Але ж зрештою, він їх любить. Їй лише хотілося зробити йому приємне.

      – Ммм, як смачно, – відкусив перший млинець, поцілував її в скроню.

      «Второпав, що образив», – зрозуміла Власта.

      Він ніжно стиснув її зап’ястя, і тілу відразу передалося тепло чоловічої міцної руки.

      Артем завжди так робив, коли хотів показати, як йому сподобалося щось, що зробила Власта. Всі проблеми враз відступили. Вона усміхнулася.

      – Давай поїдемо за місто, – несподівано спало на думку. – Так хочеться побачити нові картинки. Вже бозна-скільки часу не виїжджала за межі Рівного.

      Власта підвелася, щоб налити собі склянку води – о цій порі вона завжди пила протизаплідні.

      На мобільний Артема надійшло сповіщення у вайбер. Не поспішаючи, він розблокував телефон і переглянув повідомлення. Його карі очі на мить спалахнули цікавістю. Механічно вклав до рота наступний шматочок млинця.

      – Власто, мені на роботу.

      – Як на роботу? Ти ж казав, візьмеш сьогодні вихідний, – краєм ока вона помітила фото жінки, чиє повідомлення він наразі читав.

      «Гарна. Певно, партнерка зі Львова, що вони разом втілюють у життя новий проєкт, – вона звикла, що Артем багато часу приділяв роботі. Навіть на вихідних не втомлювався працювати. – Але ж сьогодні він обіцяв провести час разом».

      – Власто, ну як я візьму вихідний? Хто за мене працюватиме? Хто за мене гроші зароблятиме й робитиме тобі подарунки? – усміхаючись, він кивнув головою на коробку з парфумами. – Як запах? Подобається?

      Власта розгублено кивнула – ну й що їй тепер робити увесь цей день самій?

      – Дуже дорогі, до речі.

      Очі його світилися на смаглявому обличчі – на відміну від Власти, яка після зими завжди була блідою. Чоловік отримав таку шкіру від матері-грузинки. На його скронях виразно виділялася сивина, та це лише додавало шарму. Решта волосся ще лишалося чорним. Нещодавно Артемові виповнився сорок один рік.

      Вони ще перекинулися кількома фразами, відтак продовжили снідати мовчки. Після неприємного повідомлення розмова вже не клеїлася. Власта засумувала, апетит пропав. Артем натомість, не поспішаючи, проглянув повідомлення у вайбері. Власта здогадалася, що це чат із хлопцями, коли Артем показав їй кілька мемів з оголеними жінками – вони з друзями переважно тільки таким і ділилися в цій групі. Врешті Артем нашвидкуруч доїв панкейк, зробив кілька ковтків чаю й підвівся.

      – Ти хоч наївся? – здивувалася Власта.

      Вона ж бо думала, що порадує його.

      – Дуже смачно. Дуже! – поцілував її міцно в губи.

      А тоді відразу побіг збиратися.

      На тарілці лишилося повно млинців. Артем з’їв лише один.

* * *

      Рівне. Понеділок, 16 березня 2020 року. 09:03

      Скляр поторсав свою руду борідку. Минулого тижня він був у барбершопі[6] й привів нарешті її до ладу. А вчора пробігся магазинами


<p>6</p>

Барбершоп – чоловіча перукарня.