Генерал обійняв Юхима Олексійовича, струсив зі щоки сльозу і звелів ад’ютантові:
– Якщо питатимуть, так і відповідай: герой Олександр Якович Гордієнко, пластун Першого запорозького імператриці Катерини великої полку Кубанського козачого війська! Сам клопотатиму перед службою і станичним отаманом, щоб прийняли його до свого кола. Козак! Пластун! А то придумали… Сапер…
Ближче до ночі до лазаретного візка прибув старий козак у генеральських лампасах. До опівночі розмовляв із добровольцем. А на прощання обійняв, трикратно поцілував і сказав:
– Служи, Сашку, як діди і прадіди. А Господь завжди за козака буде, адже немає у Всевишнього більш відданого і вмілого війська.
Термінова телеграма. Цілком таємно. Москва. Луб’янка. Відділ по боротьбі з контрреволюцією. Уповноваженому з особливо важливих справ товаришеві Ґете.
Кур’єром ВЧК відправив протоколи допиту і свідчення інформаторів. Стосовно питання № 8: Мідас кілька разів зустрічався і добре відгукується про білого генерала Шкуро, якого він у 1915 році знав як осавула Шку´ру. Прошу уточнення щодо достовірності прізвища. Вважаю, що Мідас буде корисний для роботи з контрреволюційною еміграцією і зокрема Шкуро. Прошу інформувати про пошуки Афродіти. Мідас вельми наполегливий у цьому питанні.
З оперативного донесення від 19 червня 1921 року.
Стосовно розшукуваного золота встановлені такі факти:
На початку січня 1919 року міського голову Херсона Б. Ф. Бонч-Осмоловського відвідав командир англійського міноносця «Гідра» лейтенант Сімонс і англійський віцеконсул Е. П. Каруана. Вони вручили повідомлення про заборону пересування по Дніпру збройних та інших суден, щоб уникнути кровопролиття, про що було доведено до міського населення. Херсонський порт оголошено англійським командуванням нейтральною зоною і таким, що перебуває під наглядом англійських військових суден.
Із повідомлення херсонської газети «Рідний край», № 1941, 5 січня 1919 р.
Далі – про підготовчі заходи англо-французького командування напередодні висадки десанту в Херсоні:
«Прибуття англійського міноносця. Вчора, 24 січня, близько 4-ї години дня в Херсонський порт прибув англійський міноносець “Бріск” під командуванням лейтенанта Сеанінса. З Севастополя міноносець вийшов 10 січня зранку. В Одесі на міноносець сіли три французькі офіцери з головного штабу, які прибули в Херсон у зв’язку з розміщенням десанту союзних військ. У порту міноносець зустріли англійський віцеконсул Е. Каруана, начальник порту Іванов та ін.»
На кораблі перебували 3 французькі офіцери штабу, які повинні були підготувати висадку передового загону франко-грецьких військ (250 французів і 250 греків). До населення міста складено звернення: «Цим оголошую, що союзні війська прибули в Херсон виключно з метою підтримки законного порядку. Ні з ким воювати вони не мають наміру, якщо на них не буде вчинено напад. Крім того, заявляю, що ніяких добровольчих загонів серед