Результати діагностики, здійсненої три роки по тому, підтвердили це: 72 відсотки пацієнтів досі не мали ознак тяжкого депресивного епізоду, а 70 відсотків не прагнули отримати й не отримували додаткового медикаментозного лікування або психотерапії після дослідження. Хоч пацієнти відчували звичайні поліпшення й погіршення настрою, які час від часу трапляються в усіх, близько половини опитаних зазначили, що, засмутившись, розгортали «Почувайся добре» й перечитували найкорисніші розділи. Дослідники припускали, що такі самостійні «мотиваційні сеанси» можуть мати важливе значення й підтримувати позитивний настрій після одужання. Сорок відсотків пацієнтів повідомили: найкращим у книжці було те, що вона допомогла змінити негативні моделі мислення, наприклад зменшити перфекціонізм і відмовитися від мислення «все або нічого».
Звісно, у цьому дослідженні були обмеження. По-перше, не всі пацієнти «зцілилися», прочитавши «Почувайся добре». Жодне лікування – це не панацея. Те, що для багатьох пацієнтів читання «Почувайся добре», схоже, виявилося ефективним засобом, вселяє надію, але водночас очевидно, що деяким пацієнтам із тяжчою або хронічною депресією потрібна допомога психіатра, а може, і медикаментозне лікування. Тут нема чого соромитися. Для різних людей ефективні різні підходи. Добре, що тепер ми маємо три дієві способи лікування депресії: антидепресанти, індивідуальну та групову психотерапію й бібліотерапію.
Пам’ятайте, що, навіть перебуваючи на лікуванні, ви можете вдаватися до когнітивної бібліотерапії між сеансами терапії, щоб швидше одужати. Власне, пишучи «Почувайся добре», я вважав, що саме так цю книжку й використовуватимуть. Я задумував її як інструмент, яким мої пацієнти могли б користуватися між сеансами терапії, щоб прискорити лікування, і навіть не мріяв, що колись її застосовуватимуть як самостійний спосіб лікування депресії.
Виявляється, що дедалі більше психіатрів починають призначати пацієнтам бібліотерапію як психотерапевтичне «домашнє завдання» між сеансами терапії. У 1994 році результати загальнодержавного опитування щодо використання бібліотерапії у психіатричній практиці були опубліковані в «Авторитетному посібнику з книжок про самодопомогу», виданому «Guilford Press» у Нью-Йорку. Згадане дослідження здійснили науковці Техаського університету: доктори Джон В. Сантрок та Енн М. Міннет, а також Барбара