Події, що змінили Україну. Владислав Карнацевич. Читать онлайн. Newlib. NEWLIB.NET

Автор: Владислав Карнацевич
Издательство:
Серия:
Жанр произведения: История
Год издания: 2013
isbn: 978-966-03-6161-4
Скачать книгу
(Федоровича). Тут опублікували греко-слов'янський «Буквар» – перший український підручник (1578); Новий Заповіт (1580); «Книжка сьбраніє вєщєй нужнейших…» Тимофія Михайловича – перший в історії кириличної поліграфії покажчик текстів старого друку; «Хронологія» (1581) Андрія Римші – перший в Україні друкарський поетичний твір; шедевр давньоукраинської поліграфії, перша повна слов'яномовна «Острозька Біблія» (1581); видатні полемічні роботи «Ключ Царства Небесного», «Календар римський новий» (1587) Герасима Смотрицького. А пізніше випускник Острозької академії Мелетій Смотрицький написав першу фундаментальну слов'янську «Граматику» (1619), яку М. Ломоносов згодом назвав «брамами ученості».

      Титульний аркуш Острозької Біблії

      Уже в перші роки свого існування Острозька академія стає унікальним культурно-освітнім центром. У ній викладали діячі різних конфесій і національностей – уже згадувані православні Герасим Смотрицький, Іван Федоров, греки Іммануїл Мосхопулос, Діонісій Раллі й Евстахій Нафанаїл, Симон Пекалід, протестанти білорус Андрій Рімша і українець Мотовило.

      Кінець XVI – 20-ті роки XVII сторіччя – «золотий вік» Острозької академії. Сюди приїжджали багато видатних учених свого часу, що володіли багатим науковим і педагогічним досвідом. Острог, ці «українські Афіни», стає центром і художнього життя краю. Впродовж першого періоду існування академії (1576–1636) її випускниками були, щонайменше, 500 чоловік. Навіть небагато даних, що збереглися, дозволяють стверджувати, що більшість відомих українських і білоруських діячів кінця XVI – начала XVII століття були так чи інакше пов'язані з Острозькою академією.

      Занепад академії, що почався в 1620-х роках, багато в чому пов'язаний з діяльністю ордена єзуїтів. Треба сказати, що єзуїти приділяли велику увагу не тільки місіонерській, але і освітній діяльності: створили одну з кращих (а на думку деяких дослідників кращу) систему освіти, активно займалися книгодрукуванням. Проте при цьому єзуїти не приймали сумісного існування конфесій, вважаючи, що право на життя має тільки одна релігія – католицизм.

      Незважаючи на численні спроби, єзуїтам не вдалося схилити на свою сторону князя Василя-Костянтина. Проте його спадкоємці виявилися менш твердими в своїх переконаннях. Католиками стали його три сини, і після смерті князя в 1608 році його послідовникам ставало все важчим відстоювати академію. У 1624 році в Острозі був відкритий єзуїтський колегіум. У створених умовах Острозька академія не могла витримати конкуренції і тиску з боку католиків і в 1636 році перестала існувати.

      Відродження академії почалося 12 квітня 1994 року, коли Президент України Л. Кравчук підписав указ про створення Острозького колегіуму, а указом від 30 жовтня 2000 року університету «Острозька академія» був привласнений статус національного.

      Заснування Львівського Успенського ставропігійського братства

      Приблизно з кінця XI – начала XII сторіччя в країнах Західної Європи почали