Кобзар. Вибрані твори. Тарас Шевченко

Скутар, стиха робота,

      І хлопці сходяться, зійшлись,

      Люльки з пожару закурили,

      На байдаки – та й потягли,

      Рвучи червоні гори-хвилі.

      Пливуть собі, ніби з дому,

      Так, буцім гуляють,

      Та, звичайне запорожці,

      Пливучи співають:

      «Наш отаман Гамалія,

      Отаман завзятий,

      Забрав хлопців та й поїхав

      По морю гуляти,

      По морю гуляти,

      Слави добувати,

      Із турецької неволі

      Братів визволяти.

      Ой приїхав Гамалія

      Аж у ту Скутару,

      Сидять брати-запорожці,

      Дожидають кари.

      Ой як крикнув Гамалія:

      «Брати, будем жити,

      Будем жити, вино пити,

      Яничара бити,

      А курені килимами,

      Оксамитом крити!»

      Вилітали запорожці

      На лан жито жати,

      Жито жали, в копи клали,

      Гуртом заспівали:

      «Слава тобі, Гамаліє,

      На весь світ великий,

      На весь світ великий,

      На всю Україну,

      Що не дав ти товариству

      Згинуть на чужині!»

      Пливуть співаючи; пливе

      Позад завзятий Гамалія:

      Орел орлят мов стереже.

      Із Дарданелів вітер віє,

      А не женеться Візантія:

      Вона боїться, щоб Чернець

      Не засвітив Галату знову

      Або гетьман Іван Підкова