Подорожі Лікаря Дуліттлa. Запалення вогню. Хью Лофтинг

нашим друзям, гречним попсіпетелям: я позичив лука і сагайдак, повний стріл; Джипові було достатньо своїх старих, але все ще міцних зубів; Чі-Чі набрав торбу каменюк і виліз на пальму, звідки міг жбурляти їх на голови ворогів; а Бампо помарширував услід за Лікарем до частоколу, озброєний молодим деревцем в одній руці та одвірком у другій.

      Коли ворог підійшов настільки близько, що ми вже могли побачити його з того місця, де стояли, нам дух перехопило від подиву. Усі схили гори були повністю вкриті ними – їх були тисячі й тисячі. У порівнянні з ними наша невеличка армія всередині села виглядала як мізерна жменька.

      – Святі заступники! – прошепотіла Полінезія. – Наша купка оборонців не має жодного шансу проти цієї орди. Е ні, так не піде! Я полетіла шукати підмоги.

      Куди вона летить і яку таку підмогу збирається знайти – про це я не мав жодного уявлення. Вона просто була тут поряд і щезла. Але Джип, який теж чув її, просунув свого носа між бамбуковими стеблами в огорожі й сказав:

      – Вельми ймовірно, вона полетіла по Чорних Папуг. Сподіваймося, що знайде їх учасно. Тільки подивися на цих огидних розбишак, що спускаються вниз по камінню, – їх мільйони! У цьому бою нам усім буде дуже потрібною надія.

      І Джип мав рацію. Не минуло й п’ятнадцяти хвилин, як наше поселення було повністю оточене величезною масою баґ-джаґдераґів, що ревли й бісилися з люті.

      Тепер я знову підхожу до такої частини оповіді про нашу мандрівку, де події відбуваються настільки стрімко, одна за одною, що, оглядаючись назад, я бачу картинку тільки фрагментарно. Я знаю, що якби не Жахлива Трійка – як їх пізніше стали з благоговінням величати в історії попсіпетелів – Довгої Стріли, Бампо і Лікаря, то війна б дуже скоро закінчилася й увесь острів дістався б нікчемним баґ-джаґдераґам. Але англієць, африканець та індіанець стали військовим підрозділом самі по собі, й утрьох вони зробили це селище вельми небезпечним місцем для кожного, хто намагався в нього проникнути.

      Бамбукова огорожа, яку поспіхом звели навколо поселення, була не дуже міцним укріпленням, і з самого початку бою вона стала піддаватися то в одному, то в іншому місці під шаленим напором ворожих юрмищ.

      І тоді Лікар, Довга Стріла й Бампо поспішали до слабкого місця, відбувалася страшна рукопашна сутичка, і ворога щоразу вдавалося відкинути. Але майже тієї ж миті крик про допомогу долинав з якоїсь іншої ділянки частоколу, і Трійка мусила мчати на підмогу й повторювати те, що вони щойно вже зробили.