Я – ПРОТИРІЧЧЯ. Аліна Поліщук Alianna Poli. Читать онлайн. Newlib. NEWLIB.NET

Автор: Аліна Поліщук Alianna Poli
Издательство: ЛитРес: Самиздат
Серия:
Жанр произведения: Классическая проза
Год издания: 2020
isbn:
Скачать книгу
посміхається)

      І мабуть кожен із вас запитав би чому я поруч з ним ?

      В мене від його посмішки тихокардією сердце б’ється

      Для мене робити його щасливим здається скоро стане сенсом життя

      Я обожнюю в ньому кожен міліметр не ідеальної душі та тіла

      Кожну родимку та кожен не завжди вдалий жарт

      І всі його звершення і падіння

      Інколи навіть ніяковіння

      Тому шо він ..

      Моя радість

      Моя душа

      Моя слабкість / залежність /свобода

      За яку я дякую Богу

      • Я стала гірка

      В мені війна

      Ти моя ціль

      Пройти тисячі миль

      Зустріти сотні очей

      Почути десятки "ні"

      Тисячі "але"

      Плювати на ваші поради

      в серці "total yes!"

      Б'ється наче титанове

      Віками вироще "слухай тільки себе"

      Я вперта наче пів планети баранів

      /Без "табу" та "але"

      Забираю все, що моє /

      Якщо я хочу -

      Тоді ти мій

      До мізків кісток -

      Емоції, голод, душа оголена … б'ється током

      В тобі проростаю

      Спокоєм та тишею

      Пускаю коріння гармонії

      В твоє серце

      Я та з якою ти завоюєш більше аніж планету

      • Іноді до щему

      До судом

      Та смутку

      Твої слова як мікроби руйнують колоборації руху

      Не надто найні сходи

      І з тобою не вгору а тільки з глузду

      Наркотична залежність

      Червоні губи

      Ти цілував її тіло

      Вона твої руки

      Чорноволосе довгоноге стерво

      І худі бліді руки

      Вона танцювала перед тобою

      Без сорому

      Сідала на руки

      Ти відчував її голод

      Маленькі сідниці та силіконові груди

      А вона пригала наче та сука

      От тільки не через твій розум

      А через кількість в твоїх кешенях валюти

      • І як дивитися в твої очі

      Нахабні та хитрі

      Я стою перед тобою за два кроки

      А ми не бачились два роки

      Незмінився

      Не голений

      В тому ж светрі чорному

      Який я терпіти не можу

      А ноги трусяться

      Серце судомить

      Як у тебе при першій зустрічі

      Пам’ятаєш ?

      Хм, та про що я ?

      Я писала тобі

      І навіть не вірші

      Я писала листи і романи

      Дві книги без імені

      Всі листи без адресу

      Два кроки від мене

      Хто ти ?

      Чи ти знову двійник ?

      Чи копія ?

      Хто тебе обіймає

      І чи спиш ти з іншою

      Хто заварює каву зранку

      І чи пам’ятаєш ти мене

      Я так довго чекала зустрічі

      Що втратила всі слова і зупинила час

      …ти підходиш до мене

      Відчуваю мій рідний

      І знову все по сценарію

      Ми не закриємо вікна

      Нехай всі чують

      Як я вигинаюсь ламаюсь

      Божеволію та німію

      Нехай