«Містере, ти не можеш так просто лишити цей світ. Ти не можеш так просто вбити себе. Це не вихід. Ти мусиш змінити своє життя. Ти занепокоєний. Тебе непокоїть, що ти ніколи не змінишся. Тебе непокоїть, що ми ніколи не зможемо змінитись. Не зможеш?
Я зможу!
Містере, я тут, щоб поговорити з тобою про те, як змінити твоє життя й самого тебе. Як зробити вибір і змінити ту людину, якою ти є. Ти станеш іншим. Твоя поведінка стане іншою. Твоє мислення стане іншим. Люди спостерігатимуть за тим, як ти змінюєшся, і сприйматимуть світ по-новому, як ти. Ти станеш учителем самому собі. Ти готовий змінитись, приєднатись до нас, стати частиною “Що далі”?
Так!
Чи відродження варте твоїх зусиль?
Так!»
Відродження варте 8500 доларів, і Рік витирає пивні кухлі й пригадує, як ходив дивитися гру футбольної команди Тайлера і зробив помилку, поділившись із Пем своїм ентузіазмом щодо Леслі Фрімонта. Вона пирхнула: «Господи, Ріку, лише невдахи приймають рішення, коли все погано. Змінювати життя потрібно тоді, коли все йде гладенько».
Типова Пем, так вона дивиться на світ. А от Леслі Фрімонт уважає, що немає нічого такого, що б зробила людина, що не вважатиметься людським або величним: пристрасть, злочин, зрада, вірність. Леслі Фрімонт пропонує своїм послідовникам пригадати хоча б один вчинок, який могла б зробити людина і який би вважався нелюдським. Такого не існує; щойно людина щось робить, цей вчинок стає людським. Леслі Фрімонт каже, що всім відомо, що роблять собаки: вони гавкають, збиваються в зграї, крутяться на місці перед тим, як влягтися спати. Леслі Фрімонт каже, що всім відомо, що роблять коти: вони труться об ноги, коли хочуть поласувати тунцем, і впадають у транс, побачивши мотузку. А люди? Люди особливі, бо вони можуть робити все. Не існує такої емоції, яку б переживала інша істота на землі і яка б не відома була людині. Леслі Фрімонт стверджує, що це робить нас божественними, і Леслі Фрімонт може допомогти Рікові долучитися до всього цього.
У Ріка в голові паморочиться, бо Леслі Фрімонт незабаром буде в цьому самому готелі; увійде в цей самий коктейльний бар. Леслі прямує сюди, бо сусід Ріка знизу, Людина Дощу, дізнався, що Леслі проводить у місті семінари, відшукав адресу штаб-квартири Фрімонта в Інтернеті й умовив Леслі заскочити сюди по дорозі в аеропорт – місія: зустрітись зі Звичайною Людиною, щоб зробити світлину.
Рік і сам відстежив би Леслі, та його комп помер сто років тому, і тепер стоїть на балконі, обростаючи пташиним послідом і брудом. Мертва клавіатура прикриває відерце білкового порошку на кухонному столі, бо оригінальне пластикове віко вже давно було принесене в жертву ротвейлеру