А чим би могли підпоїти пана графа?
Медівка – львівська сестра польського «крупніка», міцний, насичений і солодкий медовий трунок. Особливо смакує взимку, коли її можна додавати в чай. Готується настоюванням алкоголю на заправленому спеціями медові. Її солодкість оманлива, бо приховує міцність, і як вона діє на питущого, ви вже зрозуміли на прикладі Алєксєя Толстого.
На жаль, рецепту достеменно тієї медівки, яку він пив у ресторані «Атляс», ми не знайшли. Тому подаємо одну із традиційних і давніх рецептур медівки, за якою готують її і донині в багатьох львівських родинах.
Медівка буде іншою на смак, залежно від того, який мед взяти для її приготування: гречаний мед дасть відчутну кислинку та аромат, липовий та акацієвий – солодкість, тому, аби медівка була смачною, ми радимо використовувати суміш різного меду.
Компоненти
3 л горілки
3 склянки мішаного меду (наприклад, частина квіткового, частина липового)
свіжа, тонко зрізана шкірка з помаранча
півцитрини
1 паличка цинамону
1 см кореня імбиру
10 квіточок гвоздики
5 зернят перця пахучого
10 зернят ялівцю
10 зерняток коріандру
2 зірочки бодяну
3 помаранчі
Якщо хочемо додати медівці тонізуючої та лікувальної дії – 20 крапель аптечної настоянки Родіоли рожевої («Золотий корінь»)
Як готувати
Всі спеції потовчіть в ступці. Помаранчі добре помийте щіточкою, облийте окропом і тоненько зніміть шкірки. Запах шкірки помаранчі має дуже важливе значення, тому вибирайте помаранчу із гарним запахом.
На водяній бані зігрійте мед, а коли він буде добре нагрітим і почне з’являтися піна – зніміть її ложкою. В гарячий мед додайте прянощі і шкірки помаранча, накрийте і поставте вистигати.
Як вистигне – долийте алкоголь, додайте порізаних півцитрини, краплі золотого кореня, перелийте в банку, закрийте покришкою і поставте настоюватися, щодня струшуючи.
Через 10—15 днів перецідіть через фільтр.
Закоркуйте і поставте в холодне місце вистоюватися на скільки вистачить терпіння.
Що довше витриманою є медівка – то м’якшою вона є на смак.
Готування медівки – процес тривалий, втім, вона того вартує. Тому радимо готувати відразу більшу порцію, пропорційно збільшуючи кількість складників.
Ті, хто змінили наш світ
У Львові є пісня, котру знають усі, хто побував у цьому місті за останні вісімдесят років. Її автором є чудовий і талановитий автор Емануель Шлехтер. Сьогодні її переклад можна почути українською і навіть російською мовами. Це пісня про одне з найкращих міст на землі.
Niech inni síe jadą gdzie mogą gdzie chcą do Wiednia, Paryża, Londynu
A ja się ze Lwowa nie ruszę za próg,
Ta mamciu ta skarz mnie Bóg,
Bo gdzie jeszcze ludziom
Tak