Острів кохання. Анна Шила. Читать онлайн. Newlib. NEWLIB.NET

Автор: Анна Шила
Издательство: OMIKO
Серия: Жіноча проза
Жанр произведения: Современная зарубежная литература
Год издания: 2019
isbn:
Скачать книгу
була любителькою вина, того вечора не могла відмовитися від келиха запашного «Божоле Нуво». Молоде вино, дівчата, хлопці-французи…

      І ось нова зустріч. Блискавичне тяжіння між Жульєном та Анною було схоже на космічний спалах. За одну мить він став для неї таким близьким і рідним, що Анна відчула кожен прожитий ним день – кожен місяць, усі його перемоги і втрати, злети й падіння. Все це прийшло до неї на якомусь підсвідомому рівні. Увесь вечір Жульєн не випускав руки Анни, розпитував, розглядав.

      Їм було що розказати одне одному. Після останньої зустрічі минуло три роки. Як виявилося, Жульєн побував у Росії. Там прожив кілька років. Потім вирішив відкрити власний бізнес у далекій загадковій Азії. На питання Анни, чому саме там, Жульєн відповів просто: «А чом би й ні?»

      Цього разу Жульєн навідався до Києва з друзями, аби відсвяткувати день народження одного з них. Французи-чоловіки вподобали Україну, яка приваблювала їх насамперед вродливими жінками і смачною кухнею. Французькі любителі пригод… Розпочали з української кухні: борщ із пампушками, сало з часником, деруни зі сметаною, домашні голубці, кукурудзяні вареники з сиром. Згодом подали печеню у горщиках, а до неї – квашену капусту й солоні огірки. На солодке – пиріжки з калиною і смачна наливка. А на додачу – запальні танці й тости «Будьмо!» В гостинних українських ресторанах компанія щедро сипала грошима направо і наліво. На годиннику була вже майже північ. Але друзі Жульєна й не збиралися зупинятися. Правда, вони вже не кликали їх товариша з собою, бо він не зводив очей з Анни.

      Погляд його діяв на неї гіпнотично. Анна вже не пам’ятала ні слів, ні запитань. Чи то погляд Жульєна чи, може, келих французького вина п’янко запаморочив їй голову…

      Жінка прийшла до тями лише на шовкових простирадлах, які своїм холодком трохи остудили жар пристрасних обіймів. Тої ночі закохані не спали. Лише під ранок, виснажені та стомлені, затихли на кілька годин.

      Ранок був теплим і лагідним. Анна ніжно пригорталася до Жульєна, боячись його розбудити. Вдивлялася в риси його обличчя, ледь торкаючись волосся, оберігала хвилини свого щастя. Але що ж у неї в холодильнику до сніданку? А на сніданок знов були солодкі пристрасті, які бадьорили сильніше, ніж вранішня кава.

      Телефон Жульєна розривався від настирливих дзвінків друзів. Але він не відповідав. Анна також геть забула про свою роботу в редакції й заплановані зустрічі. Лише опівдні коханці оговталися. Анна шмигнула на кухню, щоб приготувати щось попоїсти. На щастя, у холодильнику знайшлися молоко та яйця. Тож вона напекла млинців і зварила каву.

      Сонячне світло заливало всю кімнату, веселі зайчики падали на зім’яті шовкові простирадла. На душі жінки було так тепло і затишно. Пара зі сміхом накинулась на рум’яні млинці, поїдаючи їх один за одним. Анна додала у каву кориці й підігріла молоко. Теплий після душу Жульєн гаряче поцілував Анну, похвалив її млинці, густо политі домашньою сметаною й кленовим сиропом. Вигукнув: «Я в житті не їв нічого смачнішого! Ç’est très délicieux!»

      Ото був неймовірний