А без цього речення дещо змінюється зміст написаного. Я тоді подумав, якщо це зроблено через неуважність, – так мені і треба – це мій син, а якщо це зроблено навмисно, – ну щож, хай буде так, син теж може хоча б в такий спосіб висловити свою думку. Я збагнув; що і така думка теж може бути, теж має право на життя. І після цього припинив перевіряти текст.
А ще не міг я в Інтернеті ознайомитись з думками читачів тієї статті. А люди читали, я чув по радіо використання деяких думок з тієї статті. Багато хто її читав. Її, навіть, читали в Ватікані, і намагались пояснити людям про «кінець світу».
«Хіба ви не знаєте, що Ватікан володіє однією з самих кращих в світі служб по збору інформаціі. Від іхніх вух нічого не сховаєш, і до того ж вони ретельно оберігають здобуті ними відомості.»
(б 2664:344)
Примітки:
1.Тут перше число (2664) номер книжки в моїй бібліотеці. Позначка
(б) вказує саме на бібліотеку. Друге число (344) сторінка в цій книжці. 2664. Наварро Хулия. Кровь невинных. Харьков-Белгород, Книжный клуб семейного досуга. 2008г.
2. Що до того, що можуть інколи наводитись слова якогось героя з художньої літератури, – ну що ж, і таке може бути. Головне що така думка існує, і така думка пройшла через голову хоча б однієї людини, в данному разі письменника, і була навіть записана.
А що до того, що думка висловлювалась в дещо іншому контексті, – це не головне. ГОЛОВНЕ В ЯКИЙ КОНТЕКСТ ЦЯ ДУМКА ВМОНТОВУЄТЬСЯ, В ЯКУ ФІЛОСОФІЮ, В ЯКЕ ЖИТТЯ. ПРОСТО-НЕПРОСТО ТИМ САМИМ СТВОРЮЄТЬСЯ НАШЕ МАЙБУТНЄ, ЯКЕ ВЖЕ ІСНУЄ.
3. При деяких цитатах не буде прізвища тих хто це сказав, бо і це не головне, – головне, що така думка була промовлена (записана). Думка така була і є.
4. Якщо якесь висловлювання при перекладі (перекладах) дещо втратило первісний зміст, – ну щож, і таке має право на існування. З багатьма висловлюваннями я зустрівся в російськомовній літературі, а тому, щоб ще більше не перекручувать сказане, буду наводити мовою джерела, з усією повагою до рідної української мови. Зовсім не обов’язково докапуватись до першоджерел. Висловлювання брались там, де на них натрапляв, а не з орігінальних текстів.
«…на четвертому поверсі головного адмінистративного будинку
Ватікана, на якому розташувалися відділи, про діяльність яких
журналісти висували усякі здогади і припущення. Насправді ці відділи займаються аналізом того, що відбувається в світі, а також питаннями безпеки Папи Римського і Католицької церкви вцілому»
(б 2664: 362)
«В відділі аналіза зовнішній політиці є навіть більше інформаціі, ніж у деяких урядів. А знаєш чому? Тому що в нас є свої люди в будь-якому куточку планети – в кожному місті і на кожній вулиці. Хоча це тобі відомо і без мене…» (б 2664: 418)
Думаю, що деякі з вас, шановні, теж познайомились з тією статтею, що була в Інтернеті.
В мене є своє ставлення до тих процесів, що відбуваються зараз в Україні. Та є багато людей, хто поділяє такі і подібні думки.
Зараз