Ми ж йому казали: «Шпаче!
Повизбируй лиш добряче!
Зерен з ниви за годину
Набереш собі торбину!».
Автор: – З маком тільки клопіт буде…
Надійдуть у поле люди…
Люди скажуть:
Люди: – Як це так!
Не пшениця в полі, – мак!
Автор: – Та не слухав все це шпак:
Шпак: – Ну, то й що! І сіяв мак!!!
От задав усім роботи…
Охопили всіх турботи!
Автор: – І вже кожен на свій смак:
Звірі: – Що це буде?!! Як це так???
ГАРНЕНЬКА ХАТКА
Дійові особи: Жабка, Мишка, Зайчик, Лисичка, Вовчик, Ведмідь.
У полі стоїть хатка.
Автор: – Стоїть край поля хатка.
Зачинені дверцятка…
В скляні її віконця
Заглядає сонце.
Стіни білі, чепурненькі,
Хатка прибрана
Гарненько.
Шибки з візерунками,
Підвіконня – з
Подарунками.
Цукерки є і печиво,
І ще багато дечого.
Хатка в поле задивилась,
Від чекання вже втомилась.
Хатка: – Чи знайде мене хазяїн?
Чи мене він упізнає?
До хатки підходить Жабка
Автор: – Йшла у справі жабка,
Жабка-крекотушка.
Постукала в дверцята
І приклала вушко.
Тихо. Знову стукає в
Дверцята.
Жабка: – Це чия гарненька
Хатка?
Автор: – Там нікого.
Зайшла в хату
Й почала хазяйнувати.
Хоче все переробить…
А до хатки хтось біжить.
Мишка стукає
В дверцятка:
До хатинки підходить Мишка
Мишка: – Це чия гарненька
Хатка?
Чи господар в неї є?
Жабка: – Все моє!
І подвір’я, і хатина.
Завітайте у гостини.
А ти хто?
Мишка: – Я мишка-шкряботушка.
Жабка: – Я ж, бач,
Жабка-крекотушка.
В хаті пораюсь щомиті,
Жабки всі хазяйновиті.
То копаю щось в городі,
То гуляю при нагоді.
Як втомлюся, —
На хвилину
Ляжу в маки, відпочину.
Та плекаю, мрію я,
Щоб була отут сім’я.
Мишка: – Все. Сподобалось.
Пустіть і мене в хатинку жити.
Жабка: – Іди.
До хатки підходить Зайчик
Автор: Подружилися одразу,
Стали жити
В хаті разом.
І веселі, і завзяті
Хазяйнують вдвох
У хаті.
Коли сірий зайчик
Прибіга до хати,
Стукає в дверцята.
Зайчик: – Пробігав тут мимохідь,
Бачу – хата вже стоїть.
Господиня в хаті є?
Жабка: – Все моє!
І подвір’я, і хатина.
Завітайте у гостини.
Я – жабка-крекотушка.
Мишка: – А я – мишка-шкряботушка.
Жабка