– Дерева, квіти, місяць і зорі.
– Але я бачу їх щодня.
– Ні. Те що ти бачиш, це паперові дерева, паперові квіти, паперовий місяць і паперові зорі. Бо ти живеш не в реальності, а у своїх словах і думках.
І додав спокійно, щоб вже не залишалося ніяких сумнівів:
– Шкода, але ти живеш паперовим життям, проте і помреш паперовою смертю.
Трансформація
Учневі, якій вічно скаржився на інших, Майстер сказав: «Якщо ти прагнеш миру та спокою, намагайся змінити себе, а не інших людей. Куди простіше захистити свої стопи капцями, ніж огорнути килимом усю землю».
Реакція
Майстра запитали, за яким критерієм він відбирає своїх учнів. Відповідь була така: «Я дію принижено й смиренно. Тих, хто поводиться зверхньо, бачачи мою смиренність, я негайно спроваджую. Тих, хто виказує покірність у відповідь на мою сумирність, я спроваджую з неменшою швидкістю».
Філософія
Один відвідувач, перш ніж пристати в учні Майстрові, забажав від нього запевнень:
– Чи можеш ти відкрити мені мету людського життя?
– Ні, не можу.
– Ну, тоді хоча б його сенс?
– Не можу.
– Можеш вказати мені на природу смерті і життя по той бік могили?
– Не можу.
Відвідувач пішов собі, глузуючи з нього.
Учні були розчаровані з того, що їхній Майстер постав в такому непривабливому світлі.
Втішаючи їх, Майстер відказав:
– Що з того, що ти осягнув природу і сенс життя, так і не скуштувавши його? Як по мені, то краще вже з’їсти того пирога, ніж вічно думати про нього.
Учнівство
Одному відвідувачеві, який просився Майстрові в учні, той відповів:
– Живи у мене, але не ставай моїм послідовником.
– Тоді чиїм послідовником я маю стати?
– Нічиїм. Щойно почнеш слідувати за кимось, одразу перестаєш слідувати за істиною.
Сліпота
– Чи можу стати твоїм учнем?
– Ти ходиш в учнях лишень тому, що твої очі закриті. Щойно відкриєш їх, як побачиш на власні очі, що вчитися чомусь у когось немає потреби.
– Навіщо ж тоді потрібен Майстер?
– Щоби заставити тебе побачити його непотрібність.
Медитація
– Чому потребуєте Майстра? – запитав якийсь відвідувач у одного з учнів.
– Воді, щоби закипіти, потрібен посуд, як посередник між вогнем і нею, – відповів той.
Виживання
Кожного дня учень задавав одне і те ж питання:
– Як мені знайти Бога?
І щодня отримував ту ж саму таємничу відповідь:
– Прагнучи Бога.
– Авжеж, я прагну Бога усім своїм серцем! То чому й досі не знайшов його?
Одного разу Майстер і той учень купалися в річці. Майстер занурив його голову під воду й тримав доти, поки бідний хлопчина не рвонувся з усієї сили.
Наступного дня Майстер першим почав бесіду:
– Чому ти так рвонувся, коли я тримав твою голову під водою?
– Тому що потребував повітря.
– Коли отримаєш благодать щосили рвонутися до Бога, як