Загалом ця позиція має сенс дуже доброї та широкої експансії, але в цій гексаграмі, де головною рискою є перша, експансія неможлива. Виникає суперечність між вимогами цього розташування і реальними можливостями. Добрі сили тут не мають доступу до тих, кого вони мали б опікувати. Вони замкнуті в собі. Тому якщо для самого носія цих сил і з’являється успішний результат, то для його широкого впливу – ні. Так і в пізнанні, в момент початкових труднощів – на цьому етапі неможливе ні подальше досягнення, ні повідомлення про досягнуте іншим, хто стоїть нижче, а можливо тільки підтримувати спілкування з наставником і друзями, котрі вже раніше сприяли пізнанню: «Сильна риска – на п’ятому місці. Труднощі в твоїх милостях. У малому стійкість – на щастя. У великому стійкість – до жалю».
Ця риска – слабка. Вона показує становище, в якому немає можливості розраховувати на власні сили. Але тут немає і підтримки зовні, бо з третьою рискою (також слабкою) немає правильної (тобто за антитезою) відповідності, п’ята риска, як не головна, не може підтримати, а перша, головна, максимально віддалена. Також ця риска – горішня в триграмі «небезпека» – показує вищу небезпеку, й як горішня в усій гексаграмі, вона демонструє найвищу точку в початкових труднощах. Тому про якийсь рух уперед не може бути й мови. Тут доля – розпач. Такий стан у пізнанні – це той момент, коли немає можливості знайти підтримку в досвіді керівного розуму. При цьому, якщо навіть пізнання спрямоване на найвищі об’єкти, воно все одно залишається марним і пізнає лише залишкову гіркоту розчарування. В образах тексту це показано так: «Слабка риска – нагорі. Колісниця та коні – назад. Плач до крові – безперервним потоком».
№ 4. Мен. Недорозвиток
Насамперед кілька слів про суть цієї гексаграми. Тут унизу є триграма «вода» (небезпека), а вгорі – пагорб (зупинка). Це – небезпека, але зупинена, а струмок, який витікає біля підніжжя гори або який, зустрічаючи на своєму шляху пагорб, не може рухатися прямо далі. За назвою гексаграми – це недорозвиток, неосвіченість. Однак разом із тим і подолання цього недорозвитку – просвіта неосвічених. Тому тут розгортається процес, що відбувається між учителем та учнем, між знанням, зібраним раніше, і новим пізнавальним актом. Якщо в попередній гексаграмі фігура керівної сторони лише намічалася, а вся увага була спрямована на зображення труднощів початку, то тут ця фігура виступає з повною виразністю. Графічно вона показана в другій і шостій сильних рисках, які, однак, тут не головні, а лише сприяють дії головної п’ятої риски. Остання, як і три інші слабкі риски всієї гексаграми, символізує неосвічених, котрих навчає учитель. Але кожна з них має свої специфічні риски, тому на різних щаблях цей процес охарактеризований по-різному. Але спільним у ньому залишається те, що це – двосторонній процес, в якому ініціатива просвіти