«О, як я раділа би, якби так сталося! Мені гірко від самої думки, що дитина зростатиме в західній частині столиці. Не було кому віддати її на виховання, тож довелося шукати притулку в тамтешньої годувальниці», – сказала Укон. Тихе надвечір’я під небом з чарівними барвами, сюрчання комах у посохлій траві й кущах у садку перед будинком, багряне листя на деревах – уся ця картина так зачарувала Укон, що їй стало соромно згадувати колишнє убоге житло за огорожею, обвитою «вечірнім лицем». Із заростів бамбука долинало уривчасте воркування домашніх голубів, і в уяві Ґендзі виник образ покійної, яку налякали такі ж птахи в попередньому будинку.
«То скільки їй було років? Вона здавалася на диво тендітною, слабкою, як ніхто на світі. Мабуть, уже тоді їй судилося недовго жити?» – «Їй ледь виповнилося дев’ятнадцять. Коли моя мати, її годувальниця, покинула цей світ, пан Саммі-но цюдзьо взяв мене до себе, і я виросла разом з його дочкою. Якби не його ласка, то я не знаю, як вижила б у цьому світі. Жаль тільки, що я занадто міцно з нею здружилася та впродовж років покладалася на неї, таку слабку й безпорадну».
«Саме своєю безпорадністю жінки й приваблюють. Нікому не подобаються жінки надто розумні й норовисті. Наприклад, мені, людині м’якій і нерішучій, ближча жінка сором’язлива, здатна підкоритися чоловічій волі навіть під загрозою обману, – жінка, яку можна перевиховати за своїм бажанням». – «О, так жаль, так жаль, – заплакавши, відповіла Укон, – коли подумаю, як точно відповідала вашим уподобанням моя господиня».
Конец ознакомительного фрагмента.
Текст предоставлен ООО «ЛитРес».
Прочитайте эту книгу целиком, купив полную легальную версию на ЛитРес.
Безопасно оплатить книгу можно банковской картой Visa, MasterCard, Maestro, со счета мобильного телефона, с платежного терминала, в салоне МТС или Связной, через PayPal, WebMoney, Яндекс.Деньги, QIWI Кошелек, бонусными картами или другим удобным Вам способом.