– поширення відомостей, що становлять державну таємницю, або іншої інформації, яка охороняється законом;
– закликів до насильницької зміни конституційного ладу та розв'язування війни;
– необґрунтованого показу насильства;
– пропаганди винятковості, зверхності або неповноцінності осіб за ознаками їх релігійних переконань, ідеології, належності до тієї чи іншої нації або раси, фізичного або майнового стану, соціального походження;
– трансляції програм та передач, у яких телеглядачам та/або радіослухачам надаються послуги з ворожіння та гадання, а також платні послуги у сфері народної та/або нетрадиційної медицини;
– трансляції програм або їх відеосюжетів, які можуть завдати шкоди фізичному, психічному чи моральному розвитку дітей та підлітків, якщо вони мають змогу їх дивитися;
– розповсюдження і реклами порнографічних матеріалів та предметів;
– пропаганди наркотичних засобів, психотропних речовин з будь-якою метою їх застосування;
– поширення інформації, яка порушує законні права та інтереси фізичних і юридичних осіб, посягає на честь і гідність особи;
– здійснення інших вчинків, за якими наступає кримінальна відповідальність.
Забороняється використання у програмах та передачах на телебаченні та радіо прихованих вставок, які впливають на підсвідомість людини та/або чинять шкідливий вплив на стан їх здоров'я.
Згідно статті 7 Закону єдиним органом державного регулювання діяльності у сфері телебачення і радіомовлення незалежно від способу розповсюдження телерадіопрограм і передач є Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення (далі – НРТР).
Згідно статті 9 Закону у загальному обсязі мовлення кожної телерадіоорганізації не менше 50 відсотків має становити національний аудіовізуальний продукт або музичні твори українських авторів чи виконавців.
Згідно статті 57 Закону редакційний статут телерадіоорганізації визначає:
– основні вимоги до забезпечення точності, об'єктивності, неупередженості та збалансованості інформації, що розповсюджується телерадіоорганізацією;
– вимоги до розповсюдження конфіденційної інформації;
– вимоги до розповсюдження інформації про насильство;
– вимоги до розповсюдження інформації про кримінальні правопорушення;
– вимоги до розповсюдження інформації про різні групи населення (національні та сексуальні меншини, релігійні групи, хворих та інвалідів);
– вимоги до захисту дітей від негативного впливу інформації, що розповсюджується телерадіоорганізацією;
– вимоги до перевірки достовірності інформації, одержаної від третіх осіб;
– вимоги до дотримання авторських та суміжних прав при розповсюдженні інформації;
– особливості поширення інформації