Стою біля дзеркала. Надворі холодно тому сьогодня ми проведемо день у домі. Одягаю майку, трусики. Не знаю одягати бюстгальтер? Я дома завжди ходжу без нього. Але це не той випадок. Не хочу щоб він подумав, що я ненормальна якась. Розпусна. Вирішенно. Одягаю ліф, носки, духаюсь і виходжу. Іду до зали. Який же тут вибір книг. Хватаю одну з краю. Роман. Швиденько підіймаю покривало, замотуюсь і сідаю на кресло качалку. Відчуття спокою, тиші, краси природи, несе мене неначе у інший світ. Дрова тріщат, я невідразу помітила, що уже камін горить. – Що робиш??? – заходить Алекс. – Насолоджуюсь, дякую тобі. Тут просто чудесно. – Мія, я все зроблю для того, щоб ти була щаслива. -Він підходить ще ближче і протягує мені руку. Я відповідаю і протягую у відповідь. Він тягне мене до себе, я встаю і покривало падає. Його колір очей одразу змінюється. Вони стають темні. Боже, він дивиться так, начебто щас кинеться і роздере мене. Моє дихання стає частішим, я відчуваю уже мені знайомі вологі трусики. Ох, він навіть ще нічого незробив
– Мія, якого хрена ти так вирядилась? Ти справді хочеш щоб я невитримався і трахнув тебе на цій чортовій підлозі.
– Ох, Алекс, некажи так! – я дивлюсь в пол, у животі крутить. Він підтягує мене ще ближче, ой, я відчуваю …він, точніше у нього, твердий як скала.
– Мія, я знаю що ти хочеш мене неменше ніж я тебе. Але це трапиться лише тоді, коли ти попросиш.
– Дякую тобі! – я видихаю. В голові аж задурманило, чи то від затриманого дихання чи від Алекса. Мозок просто відмикається.
– Ходімо на кухню, все майже готове. Я хватаю з полу покривало і іду слідом. Кухня, звісно теж бездогана. Образно вона поділена на дві частини, у правій стоїть стіл за яким їсть вся родина, дубовий стіл на ньому білосніжна скатертина, дубові стула. По середині столу стоїть просто величезна ваза, в ній живі квіти -червоні рози. Цікаво хто їх сюди приніс? Я ж розумію що мати Алекса неїздить щоденно сюди. А квіти свіжі. А у лівій частині, кухонна стінка, стіл для приготування повернутий буквою -Г-..Це напевно щоб гості бачили що кухар готує. На ньому стоїть керамічний набір: Заварник для чаю та п'ять блюдець з чашками. Вони теж сніжно білого кольору але з синім орнаментом. Дуже вишукано. Також біля столу, стоять три барні стула. Звісно сучасна техніка, білосніжний холодильник. І головний атребут кухні-Алекс. Я проходжу…
Конец ознакомительного фрагмента.
Текст предоставлен ООО «ЛитРес».
Прочитайте эту книгу целиком, купив полную легальную версию на ЛитРес.
Безопасно оплатить книгу можно банковской картой Visa, MasterCard, Maestro, со счета мобильного телефона, с платежного терминала, в салоне МТС или Связной, через PayPal, WebMoney, Яндекс.Деньги, QIWI Кошелек, бонусными картами или другим удобным Вам способом.