Гроші. Ч 1. Сизий світанок. Нестор Коваль. Читать онлайн. Newlib. NEWLIB.NET

Автор: Нестор Коваль
Издательство: Фолио
Серия:
Жанр произведения: Зарубежные детективы
Год издания: 2017
isbn: 978-966-03-7841-4,978-966-03-7840-7
Скачать книгу
воно й на краще, бо анонімність їй, наразі, поки що, гарантовано. І Саша взялася за підготовку матеріалу для оприлюднення. Без особливих сподівань на те, що такі дії щось змінять, але як завжди заповзято.

      7

      Зазвичай вони зустрічалися подалі від людських очей. Навіщо дратувати публіку? Чутки чутками, але давати їм підтвердження вкрай нерозумно. Тому пропозиція Лавочкіна здивувала мільярдера, проте він довіряв розуму і чуйці партнера і не став вдаватися по телефону в деталі, чому саме зараз вони мусять змінити формат спілкування. Не публічний і завжди дуже обережний голова адміністрації президента запропонував зустрітися на баскетболі.

      На відкритті сезону очікувалося багато вболівальників і преси – грав чемпіон країни, команда, яку вони обидва підтримували коштами, президентом якої був уславлений баскетболіст, олімпійський чемпіон і, водночас, партнер по бізнесу, відповідно, і політичній партії. Баскетбольна команда виконувала роль рекламної вивіски, проте, незважаючи на легіонерів – іноземних гравців, переважно американців, яких для підсилення складу залучав менеджмент клубу, обходилася порівняно дешево, не в приклад футбольному клубу «Динамо», який наполегливо попросили взяти під фінансове крило від самого Мордвинчука.

      Чиновник і олігарх уважно дивилися на майданчик, на якому під ритмічну музику скакали дівчатка з групи підтримки. Гра ще не розпочалася, але зал заповнився майже вщент, всі очікували цікавого протистояння, вболівальник скучив за баскетболом. Але якби хтось зараз запитав у цих двох, із ким гратиме їхній клуб, то навряд чи отримав би чітку і пряму відповідь – цих високоповажних людей хвилювали цифри зовсім іншого порядку і команди зовсім не спортивного ґатунку.

      – Чому ми тут? – Кардаш нервував, але не подавав вигляду. – Щось трапилося серйозне?

      Лавочкін ледь помітно кивнув головою. Музика перестала звучати, і Лавочкін чекав, поки диктор оголосить склади команд. Нарешті прозвучала стартова сирена, трибуни враз зашуміли, і таким чином дали змогу продовжити розмову.

      – По-перше, тут нас навряд чи зможуть записати… ну, ти зрозумів мене.

      – А як же…

      – Зараз і мене, і тебе «контора» пише скрізь, де тільки може. Май це на увазі. Так що тут найнебезпечніше місце, такий галас стоїть…

      – У чому причина? Знову Дантист щось придумав?

      – Придумав. Обібрати нас до нитки. Тобто це і є «по-друге» і найголовніше: він наклав лапу на ті два мільярди з «Нафтогазу»…

      – Якого біса?! – Кардаш аж підскочив із місця. У цей момент гравець його команди, багаторічний капітан і символ клубу, бездоганно виконав блискучий трьохочковий кидок, і вболівальники підірвалися на ноги, вітаючи свого улюбленця, і збоку здалося, що олігарх також щиро радіє успіху спортсмена разом із вболівальниками.

      – Це ж наш кейс, ми домовлялися!

      – Очевидно, Хазяїн знає про це, більш того, наскільки мені відомо, це особисто