Вийшовши до берега, Марта пішла уздовж води. Далі на поляні горіло вогнище. Навколо нього танцювали парубки і дівчатка. Вони сміялися і співали пісні. Дівчина пішла до них. Інга вже почала жаліти, що ув'язалася за племінницею сотника.
«Ну, захотілося дівчині повеселитися, що ж тут незвичайного? – Думала панна Кульбас. – Я вже зовсім стала підозрілою». Але, щось утримувало її, не дозволяло обернутися і піти додому. Вона залишилася за деревами, які росли навколо поляни. Молодь шумно бавилася. Марта приєдналася до них. Хтось запропонував стрибати через вогнище. Хлопці і дівчата, розбігаючись, перелітали через полум'я, супроводжуючи свої дії гучними криками.
«Ну, пора йти, – подумала Інга.
І вже зовсім зібралася розвернутися і слідувати додому. Як в цей самий час, вона побачила, що Марта з хлопцем, відокремившись від компанії, пішли в ліс. Панна рушила за ними.
Пройшовши по гаю досить пристойну відстань, вони вийшли на прогалину, освітлену місяцем і зірками. Інга завмерла, ховаючись в тіні дерев. Їй добре було видно все, що відбувається на поляні. Хлопець обійняв дівчину і поцілував її. Марта гладила хлопця по спині і нижче під час поцілунку. Раптом, вона відсунулася від нього і почала знімати з себе одяг. Хлопець стояв, як зачарований, не відриваючи погляду від дівчини, яка роздягалася. Оголівшись, Марта підійшла до хлопця і сама почала роздягати його. Він покірно покорявся всім її діям. Дівчина жестом дала зрозуміти хлопцю, що хоче, щоб він ліг на землю обличчям догори. Потім вона сіла на нього і почала робити плавні кругові рухи стегнами.
«Ну, і молодь пішла! – Подумала Інга. – Я такого не робила в їх віці.
Панна відчула себе незручно. Виходило, що вона підглядає. Жінка обережно почала вибиратися з лісу.
В цей час Марта зупинилася і запитала хлопця:
– Можна я сяду на тебе?
– Як сядеш? – поцікавився хлопець.
– Обернися і ставай на карачки, – попросила дівчина.
Парубок виконав її прохання. Марта сіла йому на спину і сказала:
– Покатай мене.
Він хотів відмовитися, але не зміг. Ноги і руки самі почали рухатися, і він побіг по кругу уздовж поляни. Дівчина, яка сиділа у нього на спині, встромила йому в плечі, довгі кігті, що раптово з’явилися у неї так, що бризнула кров. Хлопець не міг чинити опір і все швидше, і швидше бігав по поляні. Марта в цей час хрипким голосом вимовляла заклинання:
– Наказую тобі нетопориним крилом, воронячим кандуком, вовчим хвостом піднімися над землею! Корунчук, гед борончук, унгай тай туренгай! Лети.
Хлопець відірвався від землі і піднявся в повітря. В цей час подув такий вітер, що листя облітало з дерев, як восени. Марта істерично сміялася. При цьому вона кусала і дряпала хлопця, облизуючи кров, що бігла по його спини. По її обличчі було видно, що вона відчуває величезне задоволення.
Інга, почувши гучний сміх, обернулася і побігла назад до поляни. Вітер,