– Тепер можна нанести нашим негостинним гостям з директорату візит у ввічливості у відповідь – посміхнувся капітан і став віддавати накази абордажній команді. Там усі були готові, вимагалося тільки знайти двох пілотів для управління цих самих ботів. Але спочатку, треба упіймати усіх своїх і потурбуватися про поранених.
Своїх пілотів з тих бортів, які не могли самостійно пересуватися, знімали на абордажний бот – ним управляв один з найманців, якого першого збили в минулій сутичці. За результатами рятувальної операції зняли сімнадцять чоловік в різному стані: половина була цілою і неушкодженою, друга половина умовно ділилася на трьох тяжкопоранених і п'ять легкопоранених. Задіяли чотири медичні капсули на «Фарді» – туди уклали усіх важких і одного легкопораненого пілота, ще одного Макс особисто уклав у свою капсулу на «Фортері», четверо потерпілих, що залишилися, були оброблені індивідуальними автоматичними аптечками і залишені у своїх каютах чекати черги на лікування. Легкопоранений пілот в капсулі «Фортера» повинен був вилікуватися через чотири з половиною години – приблизно стільки ж відводилося на лікування такого ж легкопораненого бійця на «Фарді». Важкі повинні були пролежати в капсулах по-різному: від доби до чотирьох – всі троє були пілотами важких «Кат-6х1», на яких припала основна сила удару нападаючих.
Закінчивши з медициною, вирішили навідатися до ворога – збір пошкоджених КВП і розбір трофеїв почекає, тим більше що уся абордажна секція фонтанувала бажанням помститися за смерть п'яти пілотів. Саме стільки екіпаж втратив в цій сутичці – усі загиблі пілоти виявилися з легких винищувачів «Монтри-6а» – все-таки позначилося більш ніж півтора кратна чисельна перевага супротивника в техніці, і їх задавили просто числом. Летіти у гості до вузькооких вирішили усі: Макс на своєму «Фортері» віз капітана і його штурмових дроїдів, а інші півсотні абордажників мали бути доставлені двома ботами. На носії залишалася Юлі на посту чергового пілота і шість найманців, яких зняли з підбитих корабликів, не вважаючи звичайно, на поранених в каютах і медичних капсулах. Шестірка, що залишилася, не мала ніяких навичок штурмової підготовки, і тому Крун усіх відправив до резерву, оскільки толку від них в замісі, що намічається, було б мало.
Юлі не міняла положення носія відносно супротивника, тримаючи його під прицілом курсових гармат – з ближчої дистанції використовувати їх би стало проблематично. «Фортер» і обидва абордажні боти пропливли невелику відстань між кораблями за двадцять хвилин, увесь час чекаючи якої-небудь гидоти від ворога. Цей недовгий час польоту їх страхувала четвірка важких штурмовиків, що залишилися на ходу – все, що