– Чого взагалі?
– Темниш ти щось. Про зло якесь. Була ти тут. Он і на церкві написано.
– Дурафон ти папу-паутанський! Сказала ж, що ніколи тут не була! Ти що, не віриш мені?
– А от і не вірю!
– Ну, і пішов звідси!
– Сама пішла!
Ніхто нікуди, звісно, не пішов. У темряву страшезну, болотяну. Але сиділи під впалим стовбуром, наїжачившись, відсунувшись одне від одного. За півгодини замерзати почали.
– Ти, це… того… – буркнула Йеванджі Лай. – Посувайся до мене. Тепліше буде. Бо мені метал тут гріє. Як сонця не стало.
– Яке таке сонце? Який такий метал!?
– Та оцей, – і Йева завовтузилась на невидимому в темряві уламку.
Микитка обережно простягнув до нього руку. Що за дивовижа?! Той і насправді, не дивлячись на навколишню вогку й чорну прохолоду, був теплим, немов дверцята духовки. І остигати, здається, зовсім не збирався.
Але через страшну втому й бурчання в шлунку розбиратися з черговим феноменом Микитка поки що не став. Долаючи якусь осоружну недовіру до своєї інопланетної подруги, з якою вже не в одних халепах бував, він таки присунувся до неї. І за декілька хвилин навіть задрімав.
Снився Микитці справжнісінький Змій-Горинич з перетинчастими крилами і зміїно-котячими очима Йеванджі Лай. «Ти навіщо оце доньку мою ображаєш?» – видихав Змій-Горинич вогонь з величезної пащі. «Навіщо, віщо, що-о, о, о???» – моторошно ухали з болота потвори, які геть усі заросли брудними водоростями. І вже простягали до Микитки свої кострубаті кінцівки. А він не міг втекти. Тому що чиясь лапа тримала його, боляче ухопивши за шию. Хлопчик скосив очі й побачив, що тримають його криві наманікюрені кігті Йеванджі Лай.
– Ой! – сіпнувся Микитка, мало не впавши на холодний сирий мох. І прокинувся.
Розвиднялося. Йева й насправді обійняла його, притулившись до землянина усім тілом. Микитка обережно звільнився з її обіймів. Протер очі. Висунув голову з-за поваленого дерева. І ледь знову не впав.
Те, що вчора в темряві здалося йому страшним горбом, сьогодні, в перших променях сонця виявилося зовсім не ним. А пагорбом. Але тільки не природним. Штучним.
Конец ознакомительного фрагмента.
Текст предоставлен ООО «ЛитРес».
Прочитайте эту книгу целиком, купив полную легальную версию на ЛитРес.
Безопасно оплатить книгу можно банковской картой Visa, MasterCard, Maestro, со счета мобильного телефона, с платежного терминала, в салоне МТС или Связной, через PayPal, WebMoney, Яндекс.Деньги, QIWI Кошелек, бонусными картами или другим удобным Вам способом.