… Сьогодні Тревор дуже поспішав. Починалася конференція, присвячена вивченню взаємовпливу простору-часу. До початку залишалися лічені хвилини, а він ще не зайняв почесне місце гостя. Поспішно зареєструвавшись, він стрімголов помчав в зал і біля входу мало не збив з ніг якусь дівчину. Побіжно глянувши на її бейджик, він допоміг підняти теки, які впали в неї на підлогу, і не втримався, щоб не поцікавитися, яким боком на астрофізичної конференції присутні психологи.
– Все дізнаєтеся свого часу, – загадково посміхнулася дівчина, піднявши на нього погляд блакитно-сірих очей.
«Елія Вранчковськи» – прочитав Данко, кивнув їй і помчав до першого ряду крісел. Почулися оплески. На сцені з'явився розпорядник. Сама цікава подія астрофізичного року почалася.
Спочатку виступали поважні астрономи й фізики, космонавти, які провели на орбіті тривалий час. А в кінці першого пленарного дня Тревор побачив, як на сцену піднімається дівчина-психолог. Що ж такого цікавого може вона повідомити, щоб астрономи їй виділили аж сім хвилин для виступу? Данко зацікавлено засувався в кріслі.
– Одразу перепрошую, але трапилася помилка, – почала доповідачка. – Я – психолог, але мій виступ присвячено філософським аспектам таких понять, як «простір» і «час».
Помітивши збентеження цікавої доповідачки, вчені мужі підбадьорливо зааплодували. Згідно з філософським дослідженням Вранчковськи, існував повний взаємозв'язок цих явищ різних всесвітніх вимірювань між собою. А також існувала єдність їх і боротьба взаємних протилежностей, таких, як їх незмінність в одній осі координат, так і їх зміни по відношенню одне до одного – в інший (як, наприклад, на нашій планеті, в Сонячній системі).
– Ну, в принципі, нічого нового вона не сказала, – пробурмотів Тревор, повернувшись до сусіда.
Але в кулуарах з нею, напевно, буде цікаво поспілкуватися.
Після офіційного закриття першого дня конференції, він підсів до Елії в ресторанчику самообслуговування і розпочав обмін думками з тих питань, які його цікавили. Виявилося, що вона теж глибоко цікавиться тими ж самими проблемами. І зараз вона вже не здавалася йому обмеженою «філософинею». Захопившись розмовами на незвичайні теми, він непомітно для себе, провів її до готелю. Дівчина, яка була зовсім далека від фізики, але при цьому читала теорію струн, цілком заслуговувала на його увагу.
– Ви не тут оселилися?
– Я зупинився у друга, з яким пару років не бачився, – дещо пожалкував Тревор, який вже не бажав так швидко переривати розмову, але не міг нічого змінити на сьогоднішній вечір.
– Тоді