Стрілець. Стівен Кінг

уже не бачив мула, особливо такого породистого, як ваш. Два ока, чотири ноги… – Його обличчя тривожно скривилося, набувши виразу, що міг означати як нестерпний біль, так і натяк на буцімто сказаний жарт. Стрілець припустив, що має справу з останнім, хоча сам майже не був наділений почуттям гумору.

      – Були часи, коли їх розвелося хоч греблю гати, – продовжував Кенерлі, – але відтоді світ змінився. Я не бачив нічого, крім хіба кількох потвор-биків, тяглових коней і… Субі, на Бога, я тебе відшмагаю!

      – Я не кусаюся, – приязно сказав стрілець.

      Кенерлі улесливо зігнувся і скривив губи в подобі усмішки. Стрілець побачив очі вбивці і бажання вбити. І хоча він цього не боявся, та все ж відзначив про себе – так людина робить закладку в книжці у тому місці, до якого можна буде пізніше повернутися по цінні вказівки.

      – Ви тут ні до чого. О боги, ні, це не через вас. – Він мимоволі всміхнувся. – Вона пришелепкувата від природи. У ній засів нечистий. Вона дика. – Його погляд став похмурим. – Настають Останні Часи, містере. Ви ж знаєте, що каже Біблія. Діти не слухатимуться батьків, і чума уразить багатьох. Варто тільки послухати, що говорить священиця, і знатимете це.