– Мене більше цікавить, який номер я повинен прочитати? І де цей номер шукати?
– Капітан, ціль збільшила швидкість набору прискорення – час до стрибка близько години.
– Відправте пару легких КВП на перехоплення, може дістануть – капітана дуже зацікавив цей білолиций, що говорить загадками, ну і його кораблик, звичайно ж.
Останнє розпорядження він віддав чисто за звичкою – з поточної позиції наздогнати суденце, що тікає із зухвалим гуманоїдом не представлялося можливим – нехай політають нероби, а то зовсім розледачіли – спохмурнів головний рейдер, спостерігаючи, як від транспорту відійшли дві бойові одиниці і стали прискорюватися у бік утікача.
Макс спостерігав за цією грою в доганялки з усмішкою – дістати його було абсолютно нереально – хоч режим форсажу посилено знижував ресурс двигунів, в даному конкретному випадку така міра була цілком виправдана. Все одно цей корабель він збирався поміняти на щось по новіше, хоча досі не визначився з тим, що б йому хотілося.
– Болт, материнський корабель цих двох ідіотів рухається або висить статично?
– Корабель супротивника займає статичну позицію по відношенню до планети.
– Розрахуй точку, з якої у нас будуть найбільші шанси на попадання в нього з некерованої РСД – зробимо прощальний жест гостинним гарморцям від землянина Макса Шнітке. Якщо звичайно нам дуже сильно повезе.
Десь через пару хвилин бортовий мозок прийняв рішення і випустив у бік ворога ракету – шанс потрапити в такий об'єкт був нікчемно малий, але кращої точки для пострілу далі по вектору розгону не буде. А ще через півгодини «Белз» укутався веселковим пухирем і провалився у виворіт космосу. Пройдений був ще один маленький етап довгого шляху.
Два ворожих КВП, зафіксувавши факт відходу в стрибок утікача, синхронно розгорнулися і попрямували назад на материнський корабель. В цей час в ту ж сторону летіла ракета, випущена з корабля, що втік з системи – паливо вона виробила вже через пару хвилин після запуску і тепер рухалася за інерцією – як говоритися, на кого бог пошле. Жодним методом виявити її було не можна – вона була схожа на самотній астероїд, що може летіти в нескінченному просторі космосу тисячоліттями, не зустрівши на своєму шляху ніяких перешкод. Усі три літаючі об'єкти із-за різниці в швидкостях, досягли рейдера майже одночасно – услід за КВП на палубу влетіла самотня мандрівниця.
Ефект від появи непрошеної гості був схожий на бомбу, що розірвалася – в прямому і переносному значенні слова, а наявність на палубі атмосфери тільки посилила ефект. Все, що там знаходилося у цей момент, миттєво перетворилося на великі купи високотехнологічного сміття, подальше поширення руйнувань обірвала аварійна перегородка, що витримала вибух. Вибуховою хвилею розірвало трьох техніків, яким не пощастило – вони у цей момент займалися обслуговуванням малих бортів, розташованих на палубі – залишки викинуло в навколишній космос. Пілоти, що знаходилися у своїх кораблях,