– Розслабся. Я жартую. До того ж не засмучуйся, тобі – тверда вісімка.
Ден простягнув руку, щоб утримати Джордана на лавці, й міцно стиснув його лікоть.
– Не треба. Він намагається тебе спровокувати.
– Та невже? – огризнувся Джордан. – А знаєш, йому це вдається. Вісімка? Ха!
– Якщо вони й далі будуть такими занудами, то я не хочу, щоб вони сьогодні приходили на мою вечірку, – сказав Кел, вивчаючи свої нігті. На краєчок лавки підсів веселий невисокий студент-волонтер, якого Ден раніше не бачив, і помахав Келу.
– У когось тут сьогодні вечірка? – Хлопчина аж захлинався від радості. Він був цілковитою протилежністю Кела – повний і присадкуватий, з кучерявим світлим волоссям і в товстих круглих окулярах.
– Так, Гендерсоне, і тебе туди не запрошено, – презирливо посміхнувся Кел. Ден ще ніколи не бачив, щоб у когось були такі білі зуби, а Келова рівна золотаво-бронзова засмага тільки підкреслювала їхній сліпучий блиск. Він виглядав саме так, як Ден уявляв собі типового мешканця Каліфорнії.
– Навіщо ти так, Келе? – дорікнула йому Лара, взяла тарілку і пішла до стійки з салатами.
– Я думав, що в коледжі всі студенти круті, – роздратовано сказав Джордан, стишивши голос. – І що, ми маємо рівнятися на цих чудаків?
Міка повернувся і стукнув Кела, вимагаючи, щоб той принаймні припинив оцінювати тих, хто проходить повз.
– Тут є свої плюси, – сказала Еббі, присуваючись до Дена, щоб хлопці могли її чути. – Вони всього лиш наші тимчасові наставники. Незабаром вони забудуть про нас і ми зможемо вислизнути.
Конец ознакомительного фрагмента.
Текст предоставлен ООО «ЛитРес».
Прочитайте эту книгу целиком, купив полную легальную версию на ЛитРес.
Безопасно оплатить книгу можно банковской картой Visa, MasterCard, Maestro, со счета мобильного телефона, с платежного терминала, в салоне МТС или Связной, через PayPal, WebMoney, Яндекс.Деньги, QIWI Кошелек, бонусными картами или другим удобным Вам способом.