Синій вміє накопичувати і передавати знання. Тому червоний знищує синій, спалюючи його книги на площах. Червоний знає вразливе місце синього.
Синя парадигма мислення – це опора в житті кожного з нас, вона надає нам переконання, що є щось важливіше за нас самих, що вся наша праця і випробування не марні. Тому, буває, синя парадигма активізується наприкінці життя, коли час підбивати підсумки.
Помаранчевий світ – світ-механізм
Непорушність догм синього світу сприяє збереженню порядку і відносній справедливості, але гальмує розвиток. Ідеал синього світу – суспільство, застигле в нерухомості. Проте врешті-решт його мешканцям хочеться розвитку, і нерідко їх обурюють помилки непогрішимих синіх Авторитетів і явна невідповідність догм картині світу, яка поступово накопичує нові й нові деталі.
І тоді в синьому світі починають з’являтися мешканці світу помаранчевого – їх спочатку не приймають і женуть, але їх стає дедалі більше, і врешті вони підривають традиційний лад, який поступається місцем новому.
Помаранчевий світ – це не прямий і суворий шлях правди, а безліч стежок, що розбігаються на всі боки, і кожна з них вабить та обіцяє можливості. Потрібно дослідити їх усі, адже якась зі стежин може виявитися моєю і приведе мене до успіху.
Помаранчевий світ – це світ-механізм, раціональний і пізнаваний, а значить, і керований. Він багатий на ресурси і можливості, у ньому завжди є вибір. Якщо ми пізнаємо закони цього світу, думає помаранчева людина, ми поставимо його собі на службу. Помаранчевий щиро переконаний у силі наукового підходу, який дозволить з’ясувати, «як же все працює насправді» (і це його обмеження, бо реальність відносна, а не абсолютна). Він обожнює типології і класифікації, теорії та моделі. Він вірить у силу прогресу і здатність людини вдосконалюватися, у можливість досягнення загального блага. Практика слугує єдиним критерієм істини, адже є безліч альтернативних рішень. Для помаранчевої людини життя – ніби партія у шахи: потрібно знати правила, обрати вдалу стратегію, обійти конкурента, і виграш гарантовано! Успіх – ось ключове слово помаранчевого світу, і тому символи успіху тут цінуються більше за червону владу і сині правила (а найкраще свідчення успіху – хороші речі, тому помаранчевий нерідко тяжіє до показухи). Любов до стратегії змушує часто вживати спортивні та військові терміни.
«Потрібно вивчити правила гри. А потім потрібно почати грати краще за всіх» (Альберт Ейнштейн).
Метою помаранчевих є виграш, і тому їхній кумир – технологія, а спосіб життя і верховний принцип – конкуренція. Однак помаранчевий світ зовсім не схожий на червоний, де помилок не прощають і сльозам не вірять. У помаранчевому світі можна виграти, програти і знову виграти, впасти і знову підвестися. Помаранчеві готові довго й наполегливо працювати, діяти методом