Різнобарвний менеджмент. Валерій Пекар

Кожен дослідник по-своєму виокремлює основні потоки, тому обмежимося прикладами. Окремими потоками розвиваються емоційне сприйняття, раціональне сприйняття, моральність, духовність, сексуальність, когнітивність, кінестетика, самоідентифікація, а також логічна, лінгвістична, комунікативна, креативна компетентності, сприйняття простору й часу, ставлення до смерті тощо. У кожного конкретного індивідуума вони розвинені нерівномірно – отже, потоки є більш-менш незалежними «модулями» свідомості. Людина може бути досить розвиненою в одних потоках і відставати в інших, а в якихось навіть застрягти на низьких рівнях. От чому великі вчені та духовні вчителі можуть виявитися в якихось сферах зовсім нерозвиненими особистостями.

      Зазначимо, що простий термін «парадигма мислення», яким ми постійно користуємося, може здатися не дуже вдалим з огляду на те, що мислення є лише одним із потоків.

      Крім того, різні парадигми мислення утворюють вигадливі суміші та впливають одна на одну. Ми розглянемо тут лише одне цікаве явище – мімікрію, тобто наслідування, пристосувальне копіювання. Якщо в суспільстві популярна риторика, характерна для певної парадигми мислення, то навіть люди, що мислять зовсім іншим способом, будуть використовувати подібні слова, щоб заслужити суспільне схвалення. Класичний приклад – «святоші», що виряджаються у сині шати і городять гори синіх слів, а насправді мають лише червоні прагнення. Інший приклад, характерний для нашого часу, – мімікрія під зелений, вживання великої кількості слів і виразів з екологічного, соціально відповідального і політкоректного словника для створення певного іміджу.

      Чи вільно обрані ваші цінності, чи нав’язані суспільством, родиною, оточенням, рекламою?

      Мімікрія – це не обов’язково свідомий обман. Можна цілком щиро симпатизувати певній системі цінностей, але реально керуватися в житті зовсім іншою. Зрештою, як говорилося вище, потоки розвитку досить незалежні один від одного.

      Наприкінці розділу, як обіцяно, – підказки до вправи. Звісно, тут зазначена мала частина позитивних і негативних особливостей, напевно, ви придумали більше. Але якщо десь спіткнулися – ця підказка вам допоможе.

      Механіка переходу

      Розвиток людини може відбуватися (і найчастіше відбувається) у рамках фіксованої парадигми мислення: набуття нових знань, навичок, умінь, знайомство з новими фактами. Кен Вілбер називає такий розвиток трансляцією, на відміну від трансформації – зміни парадигми мислення, системи цінностей, моделі світу.

      Вище ми вже задавалися питанням, що спонукає людину змінювати фокус від однієї парадигми мислення до іншої, і давали на це питання відповідь: два фактори – зміна умов життя та внутрішній імпульс до розвитку.

      Нові парадигми наповнюються енергією й емоціями, дедалі частіше керуючи нашими вчинками, поки, нарешті, не починають домінувати.

      Парадигми мислення не дискретні – процес