Життя було вчора. Дмитро Безверхній. Читать онлайн. Newlib. NEWLIB.NET

Автор: Дмитро Безверхній
Издательство: Мультимедийное издательство Стрельбицкого
Серия:
Жанр произведения: Рассказы
Год издания: 0
isbn:
Скачать книгу
але не отримуючи відповідь тактовно йшла геть. Вперше її так довго ніхто не турбував. Поліна ніжилась у ліжку. Крізь заздалегідь прочинене вікно чула гомінку симфонію чиєїсь буденності і ще море, мелодію його хвиль. Так давно хотіла почути ці звуки. Ще минулої зими ретельно спланувала їхню майбутню поїздку. Вибрала місто, знайшла хороший і недорогий готель, забронювала номер, замовила квитки, хоча це було й необов’язково, проте не хотіла непередбачуваностей, але без них не обійшлось. Він зламав ногу – примітивно, безглуздо, недоречно – утім нічого не вдієш. Усе літо минуло в квартирі, за винятком нечастих (та ще й геть нелегких вилазок з будинку, де на розжареному асфальті спікалась омріяна відпустка.

      У двері хтось тихенько постукав. Спогади злякано випурхнули з її голови. Мабуть знову прийшла жіночка-адміністратор.

      «Хоч попрошу у неї кави», – подумки мовила Поліна.

      Але, відчинивши двері свого номеру Поліна не побачила нікого. Визирнула в коридор – ані душі. Зате біля її ніг акуратно складений лежав стосик газет.

      «Вранішня преса? Не думала, що тут й таке є…»

      То дійсно були газети. Серед них Поліна знайшла невеличку поштову листівку. На ній було віддруковано: «ворожіння корисне… особливо вранці…» – і якась адреса.

      Здивована й дещо роздратована, мабуть через ігнорування її візитів, адміністраторка холодно мовила, що вони не носять своїм постояльцям вранішні газети й пошту, адже це не передбачено в оплаті послуг. І жінці анічогісінько невідомо про ті газети, що їх Поліна знайшла під своїми дверима.

      – Дурний жарт, – буркнула огрядна пані, втупившись у екранчик свого міні-телевізора.

      Утім Поліна не вгавала, вона не з таких. Взяла маленький наплічник і пішла в місто, шукати вказану в листівці адресу. Потрібним місцем виявилася невеличка, зовсім крихітна, проте доволі затишна кав’ярня.

      «Якраз те, що треба!»

      Приємної зовнішності офіціант провів її до столика й одразу ж приніс горнятко з кавою, хоча вона ще й не встигла нічого замовити. Напій був смачнючий – терпкий і водночас освіжаючий. Під блюдцем Поліна помітила таку ж листівку, як ту, що знайшла вранці серед газет. Тільки от написи були інші: «кава додає сил, вони знадобляться… попереду мандри крізь звивисті нетрі кам’яних джунглів і вертливих хащів… відчуй на смак колір витриманої роками пристрасті…»

      Конец ознакомительного фрагмента.

      Текст предоставлен ООО «ЛитРес».

      Прочитайте эту книгу целиком, купив полную легальную версию на ЛитРес.

      Безопасно оплатить книгу можно банковской картой Visa, MasterCard, Maestro, со счета мобильного телефона, с платежного терминала, в салоне МТС или Связной, через PayPal, WebMoney, Яндекс.Деньги, QIWI Кошелек, бонусными картами или другим удобным Вам способом.

/9j/4QAYRXhpZgAASUkqAAgAAAAAAAAAAAAAAP/sABFEdWNreQABAAQAAAAeAAD/4QNvaHR0cDovL25zLmFkb2JlLmNvbS94YXAvMS4wLwA8P3hwYWNrZXQgYmVnaW49Iu+7vyIgaWQ9Ilc1TTBNcENlaGlIenJlU3pOVGN6a2M5ZCI/PiA8eDp4bXBtZXRhIHhtbG5zOng9ImFkb2JlOm5zOm1ldGEvIiB4OnhtcHRrPSJBZG9iZSBYTVAgQ29yZSA1LjMtYzAxMSA2Ni4xNDU2NjEsIDIwMTIvMDIvMDYtMTQ6NTY6MjcgICAgICAgICI+IDxyZGY6UkRGIHhtbG5zOnJkZj0iaHR0cDovL3d3dy53My5vcmcvMTk5OS