Ходжес пробігає очима лист, так, ось воно: «Уява у мене дуже потужна».
Проте є там дві деталі, які він вигадати не міг. Дві деталі, які вони тоді залишили невідомими для журналістів.
Під заголовком ЧИ ЦЕ СПРАВЖНЄ? Ходжес пише в своєму блокноті: СІТОЧКА ДЛЯ ВОЛОССЯ. ДЕЗІНФЕКТАНТ.
Містер Мерседес забрав сіточку для волосся з собою, так само як забрав і кондом (імовірно, все ще звисаючий у нього з прутня – це якщо припустити, що він його взагалі одягав), але Ґібсон з криміналістичної лабораторії був упевнений, що дезінфектант було застосовано, бо клоунську маску Містер Мерседес залишив, проте в ній не знайшлося жодної прилиплої до гуми волосини. А сумнівів щодо якогось убивчого для ДНК розчину не залишав запах плавального басейну. Парубок мусив щедро ним скористатися.
Але не тільки ці подробиці – тут усе таке. Оця його самовпевненість. У листі нема нічого уявного.
Ходжес вагається, потім пише: ЦЕ САМЕ ТОЙ ПАРУБОК.
Знову вагається. Закреслює ПАРУБОК і вписує: ГАД.
Минув уже якийсь час відтоді, як він мислив, як коп, і ще більше часу, як він займався такого роду роботою – особливого роду криміналістикою, яка не потребує камер, мікроскопів чи спеціальних хімікатів, – але щойно він серйозно взявся до цього діла, щойно розігрівся, як справа пішла швидше. Він започатковує серію заголовків.
АБЗАЦИ З ОДНОГО РЕЧЕННЯ.
СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ З ВЕЛИКИХ ЛІТЕР.
СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ, ЗАБРАНІ В ЛАПКИ.
ДИВНІ ФРАЗИ.
НЕЗВИЧНІ СЛОВА.
ЗНАКИ ОКЛИКУ.
Тут він зупиняється, постукуючи авторучкою собі по нижній губі й знову перечитуючи лист від: «Шановний Детективе Ходжес» до «Сподіваюсь, цей лист вас підбадьорив». Після цього він додає ще два заголовки, і на його аркуші стає тісно.
ВИКОРИСТОВУЄ БЕЙСБОЛЬНУ МЕТАФОРУ, МОЖЛИВО, ВБОЛІВАЛЬНИК.
ЗНАЄТЬСЯ НА КОМП’ЮТЕРАХ (МОЛОДШИЙ ЗА 50?)
Він далебі не певен щодо двох останніх. Спортивні метафори стали загальними, особливо серед політичних гуру, а в теперішні часи й вісімдесятилітніх старих знайдеш на «Фейсбуку» і «Твітері». Сам Ходжес зі свого «Мака» виклацує хіба що якихось дванадцять відсотків (так запевняє Джером), але це не робить його частиною більшості. Як там не є, а з чогось мусиш починати і, крім того, цей лист вчувався молодіжним.
Ходжес завжди мав хист до такого роду роботи, і набагато більше за дванадцять відсотків цього хисту становила інтуїція.
Під заголовком НЕЗВИЧНІ СЛОВА він перелічив понад дві дюжини прикладів і тепер обкреслює два з них: «компатріоти» і «Спонтанна Еякуляція». Поряд із ними додає прізвище Вомбо. Містер Мерседес гівнюк, але кмітливий, той, що читає книжки, гівнюк. Він має добрий словниковий запас і не робить граматичних помилок. Ходжес може собі уявити, як Джером Робінсон каже: «Чоловіче, то компутерна програма перевірки правопису. Точно-точно, шонеяно?»
Звичайно, звісно, такі зараз