Казки і легенди часів Київської та Галицької Русі. Сборник. Читать онлайн. Newlib. NEWLIB.NET

Автор: Сборник
Издательство: Фолио
Серия:
Жанр произведения: Сказки
Год издания: 2005
isbn: 966-03-2838-9
Скачать книгу
пороги, у Кічкас не допливають, то там, у праву руку, Забара-Розбійник зветься – його незамітно над водою; як лоцман добре його не знає, то завжди пліт на йому потрощить.

      Походження назви Переяслав

      Пішов Володимир на хорватів. Коли ж він повернувся з війни хорватської, печеніги прийшли тим боком Дніпра від Сули. Володимир пішов напроти них і зустрів їх на Трубежі коло броду, де тепер Переяслав. І став Володимир на цій стороні, а печеніги на тій, і не наважувався ні він на ту сторону, ні вони – на цю сторону.

      І під’їхав князь печенізький до ріки, і покликав Володимира, і сказав йому:

      – Випусти ти свого мужа, а я свого, хай поборються. І якщо твій муж ударить об землю моїм, то не воюємо три роки; якщо ж наш муж ударить, то воюємо три роки.

      І розійшлися в різні сторони.

      Володимир же, вернувшись в стан свій, послав по табору глашатая з словами:

      – Чи нема такого мужа, який би взявся боротися з печеніжином?

      Не знайшлося ніде.

      На ранок приїхали печеніги і свого мужа привели, а в наших не було. І почав тужити Володимир, звертаючись до всіх воїнів, і прийшов один старий муж до князя, і сказав йому:

      – Княже! є в мене один менший син дома, бо з чотирма я вийшов, а він дома. З його дитинства не було такого, щоб ударив ним. Одного ж разу, як я сварив його, а він м’яв шкуру, то розгнівався на мене і роздер шкуру руками.

      Князь же, це почувши, зрадів і послав за ним, і привели його до князя, і князь розповів йому все. Він же сказав:

      – Княже, не знаю, чи здолаю його, спробуйте-но мене: чи нема бика великого і сильного?

      І знайшли бика великого й сильного, і велів він роздражнювати бика; поклали на нього залізо гаряче і пустили бика. І побіг бик мимо нього, і схватив він бика рукою за бік, і вирвав стільки шкури з м’ясом, скільки йому рука захопила. І сказав йому Володимир: «Можеш з ним боротися!»

      А назавтра прийшли печеніги, стали кликати: «Чи є муж? Наш уже готовий!»

      Володимир же наказав тієї ночі одягти зброю, і зійшлися обидва стани. Випустили печеніги свого мужа: був-бо він дуже превеликий і страшний. І виступив муж Володимира, і поглянув на нього печеніжин, і засміявся, бо був він середнього росту. І, розмірявши відстань між обома військами, пустили їх одного до одного, і схопилися вони, і стали міцно держати один одного, і здавив він печеніжина руками до смерті, і вдарив ним об землю. І вигукнули руси, а печеніги побігли, і Русь погнала за ними, рубаючи їх, і прогнала їх. Володимир же на радощах заклав город на броду тому і назвав його Переяслав, бо ж перейняв славу юнак той. Володимир великим мужем зробив і його, і батька його. Й повернувся Володимир у Київ з перемогою та славою великою.

      Смерть князя Олега

      І жив Олег в мирі з усіма землями, княжачи в Києві. І прийшла осінь, і згадав Олег коня свого, якого тримав здавна у стайні, вирішивши ніколи не сідати на нього. Питав-бо колись волхвів і віщунів: «Од чого мені доведеться померти?» І сказав йому один віщун: «Княже! Кінь, якого ти