Вибрані поезії. Олександр Афанасьєв-Чужбинський. Читать онлайн. Newlib. NEWLIB.NET

Автор: Олександр Афанасьєв-Чужбинський
Издательство: Public Domain
Серия:
Жанр произведения: Зарубежная классика
Год издания: 0
isbn:
Скачать книгу
лози.

      Скрізь, де глянеш, гарно в полі, —

      Радість після горя;

      І вже птиця веселенько

      Летить із-за моря.

      Світить сонце в чистім небі,

      Уже живе гріє,

      То і небо скрізь, як глянеш, —

      Ясно голубіє…

      Так весело, хоч є думка,

      Що осінню знову

      Вітер буйний розквічає

      Байрак і діброву.

      Але осінь ще далеко,

      Нехай все й пов’яне,

      Уп’ять прийде весна божа,

      Все радісніш стане.

      Тільки я щось дуже смутно

      Дивлюсь на сю весну…

      Все оживе, а я, бідний,

      Серцем не воскресну…

      Взяли його розірвали, —

      Воно застогнало…

      Чують люде та і кажуть,

      Щоб воно мовчало.

      Задушили його сльози, —

      Вже більше не плаче:

      Мовчить, тільки глухо болить

      Серденько козаче…

      І жде води цілющої,

      А на те похоже,

      Що вже йому на сім світі

      Ніхто не поможе.

      Цвіте весна, шумлять води,

      Тече річка логом,

      А я собі дивлюсь мовчки

      Та думаю: «З богом!»

      Уже ж мені з моїм горем

      Та не розлучатись,

      Моїм думкам, як сім квіткам,

      Та не розпускатись.

      Тільки й щастя, що подумать:

      Прилинуть морози,

      Здавлять душу молодецьку

      І висушать сльози…

      Аж тут доля де озьметься

      Та й словами каже:

      «Хто вродився нещасливим,

      То так і поляже».

      А я кажу своїй долі:

      «Тебе не шаную,

      Бо смерть моя ходить близько,

      Я серденьком чую…

      А як з нею побачимось,

      Душа горя збуде —

      Тоді, доле, бог з тобою,

      А буде, що буде».

      ДІВОЦЬКА ПРАВДА

      Сонце вставало; крізь на небі чисто,

      Де-не-где хмарка гуляла на волі;

      Тихо в дуброві, тільки ледве листом

      Щось розмовляла висока тополя.

      «Слухай, козаче! – говорить дівчина, —

      Як одно сонце у небі святого,

      Так ти, мій любий, вірная дружино,

      Один у мене, й немає другого».

      Сонце сідало; скрізь на небі чисто,

      Місяць з-за гаю випливав поволі;

      Тихо в дуброві, тільки ледве листом

      Конец ознакомительного фрагмента.

      Текст предоставлен ООО «ЛитРес».

      Прочитайте эту книгу целиком, купив полную легальную версию на ЛитРес.

      Безопасно оплатить книгу можно банковской картой Visa, MasterCard, Maestro, со счета мобильного телефона, с платежного терминала, в салоне МТС или Связной, через PayPal, WebMoney, Яндекс.Деньги, QIWI Кошелек, бонусными картами или другим удобным Вам способом.

/9j/4AAQSkZJRgABAQEASABIAAD/2wBDAAMCAgMCAgMDAwMEAwMEBQgFBQQEBQoHBwYIDAoMDAsKCwsNDhIQDQ4RDgsLEBYQERMUFRUVDA8XGBYUGBIUFRT/2wBDAQMEBAUEBQkFBQkUDQsNFBQUFBQUFBQUFBQUFBQUFBQUFBQUFBQUFBQUFBQUFBQUFBQUFBQUFBQUFBQUFBQUFBT/wAARCAMeAjoDAREAAhEBAxEB/8QAHQAAAwEAAwEBAQAAAAAAAAAAAAECAwUGBwQICf/EAF0QAAIBAwIEAwUGAwUFAwcCFwECEQADIRIxBAVBUQYiYQcTMnGBCJGhscHwQtHhFCMzUvEJFRZichgkghc4Q1NzdZK0JjQ3Y3azNlaTorLTJyhERUZmdIOUlcLE/8QAGQEBAQEBAQEAAAAAAAAAAAAAAAECAwQF/8QANBEBAAICAgECBQMDAwQDAQEAAAERAjEDIRJBUQQTUmFxFCIyQoGhFSMzBbHB4dHw8ZE0/9oADAMBAAIRAxEAPwD9jkxMiZ79+1H2yBIE57xPXagQHmidI9OpoG1w6CIknaTQKBhSJMAdoohyxJBaAc/P1orLWxPxfcN6BFgxB0g+kbUDnAYmO2P31qg3cgATMExvUFDzRJzsGG1BBOkeQGBsd5NA/gOrc9+tBF1lkbjG4EUWIIEucHVmfwopzq0keXr3omi0zcMQpXbNBLQJGCT+dWlWGg+tQSB/EJBA2BoJZxpmSF3ooJkyxUAwMb0Qo1SBn8IoJIkgqCo7nEfOi2GCiSOm