Такого от роду заяви в той час використовувалися в ході спілкування між країнами й навіть футбольними федераціями. Використав штучно створену у футболі ситуацію й тодішній лідер СРСР Микита Хрущов. 28 травня 1960 року у виступі на Всесоюзній нараді передовиків змагання бригад і ударників комуністичної праці він заявив: «І в великому, і в малому Франко плазує перед своїми господарями. Увесь світ сміється зараз над його останнім спортивним трюком. Це він з позиції правого захисника американського престижу забив гол у свої ворота, заборонивши іспанським футболістам зустріч з радянською командою».
Складно, зрозуміло, впевнено сказати, чим завершився б радянсько-іспанський чвертьфінал. Іспанці, як уже було сказано, були фаворитами Кубка Європи. На той момент мадридський «Реал» царював у Кубку європейських чемпіонів, за збірну виступали кілька футболістів, імена яких із придихом вимовлялися в Європі. Досить назвати Альфредо ді Стефано й Франсіско Хенто з «Реала», а також барселонців Луїса Суареса й Енріке Хенсана, щоб зрозуміти, про що йде мова.
Наприкінці травня 1960 року у Франкфурті-на-Майні відбулося позачергове засідання Організаційної комісії Кубка Європи, яка прийняла рішення виключити з розіграшу збірну Іспанії «як команду, що не з’явилася на поле в призначений календарем термін для зустрічі зі збірною СРСР». Іспанців оштрафували на 31 500 швейцарських франків, дискваліфікували й зобов’язали виплатити радянській стороні компенсацію за збитки по організації першого матчу. Але ж Європа так чекала протистояння великого Яшина й великого Ді Стефано…
На засіданні виконкому також була названа країна-організатор фінального турніру. Це була Франція. Відзначимо, що ще на початку весни 1960 року першою в цьому списку значилася саме Іспанія, але після того конфузу, який трапився, звісно, шансів в «країни-відмовниці» не було. Ще одним кандидатом була Австрія. Але оскільки її збірна в півфінал не пробилася, одноголосно затвердили Францію.
1/4 фіналу
СРСР – Іспанія + / – .
Збірна Іспанії відмовилася відіграти зі СРСР з політичних причин. Їй була зарахована технічна поразка в обох зустрічах з рахунком 0:3.
13 грудня 1959, Коломб. Франція – Австрія 5:2 (Фонтен 6ʹ, 18ʹ, 70ʹ, Вінсен 38ʹ, 82ʹ – Хорак 40ʹ, Піхлер 65ʹ).
27 березня 1960, Відень. Австрія – Франція 2:4 (Нємєц 26ʹ, Пробст 64ʹ – Марсель 46ʹ, Раї 59ʹ, Етт 77ʹ, Копа 83ʹ – пен.).
8 травня 1960, Оейраш. Португалія – Югославія 2:1 (Сантана 30ʹ, Мататеу 38ʹ – Костіч 81ʹ).
22 травня 1960, Белград. Югославія – Португалія 5:1 (Шекуларац 8ʹ, Чебінац 45ʹ, Костіч 50ʹ, 88ʹ, Галіч 38ʹ – Кавем 29ʹ).
22 травня 1960, Бухарест. Румунія – Чехословаччина 0:2 (Масопуст 8ʹ, Бубнік 45ʹ).
29 травня 1960, Братислава.